суботу, 28 липня 2012 р.

Чи міг би побувати у Кичкирях Оноре де Бальзак?


Якби видатний письменник передчасно не пішов з життя і ще не раз завітав би до України, щоб побути тут значно довше своїх двох перших візитів, то таке цілком могло б статися. Хоча і з не надто великою долею ймовірності.
«Але до чого тут наші Кичкирі?» – доречно запитає читач. І щоб дати йому відповідь, розповімо для початку про те, що взагалі привело Бальзака до України.

Якось у 1832 р. знаменитий французький романіст отримав листа від незнайомої жінки, котра, підписавшись як «Чужоземка», вихваляла талант і водночас дещо критикувала письменника. Згодом вона надіслала йому ще декілька листів, відкриваючи у них свою душу, що, на її думку, була спорідненою Бальзаковій.
Аби переконатися в тому, що Оноре отримав її листи, незнайомка попросила його у паризькій газеті, яка розповсюджувалась і у Росії, опублікувати оголошення певного змісту. І воно було надруковане. Наразі авторка листа розкрила письменникові своє інкогніто: «чужоземкою» виявилась російська піддана графиня Евеліна Ганська, що походила із знатного шляхетського роду Ржевуських.
Між Ганською і Бальзаком зав’язалося листування, що зродило почуття одне до одного. Вони навіть зустрілися, коли Евеліна з чоловіком Венцеславом Ганським подорожували Європою. Цікаво, що Ганський і Бальзак познайомилися та заприятелювали. Граф Ганський був предводителем волинського дворянства і мав маєток у Верхівні (нині село Ружинського району), що зберігся донині. А таємний роман у листах тривав між Евеліною та Оноре десять років, до смерті Венцеслава Ганського.


Закохані вирішили одружитися, проте, навіть овдовівши, Евеліна Ганська зіткнулась з низкою перепон до одруження з Бальзаком. Законодавство Російської імперії забороняло своїм підданим шлюби з іноземцями. Такий дозвіл міг надати лише особисто імператор, та й то за умов відмови від статків. Евеліна пішла на це, переписавши все своє майно, яке дісталося їй у спадок після смерті чоловіка, своїй доньці.
Не зупинило жінку, яка не уявляла своє життя без коханого, й те, що з осудом і презирством сприйняла такий її крок рідня із Ржевуських. Нікого з них не було навіть на церемонії одруження письменника зі своєю обраницею. Тож у Бердичівському костьолі святої Варвари, що став після того знаменитим, проходила вона у вкрай вузькому колі.
До речі, Евеліна була четвертою дитиною в родині Адама і Юстини Ржевуських. Найстарший з них Генрих став знаним у Польщі письменником, хроністом і публіцистом. Сестра Кароліна (у заміжжі Собанська), відома авантюристка, була таємною агенткою царської поліції, свого часу у неї були закохані О.Пушкін та А.Міцкевич. Сестра Аліна перебувала в шлюбі з братом відомого польського композитора С.Монюшка. Наймолодша із сестер - Поліна (за чоловіком - Різник). Молодший брат Адам зробив військову кар’єру у Російській армії та відзначився звитягою у Кримській війні. Він, до речі, був одружений чотири рази. Серед його жінок – О.Лопухіна, Г.Дашкова, що належали до знатних російських родів.
Найменшим у родині Евеліни був брат Ернест. Саме дружині Ернеста – Констанції, у дівоцтві Івановській, дістався у спадок від батька, шляхтича Діонісія Івановського, маєток у Кичкирях, волосному центрі Радомисльського повіту.
Відтак Оноре де Бальзак цілком міг побувати у маєтностях свого швагра, тобто Евелінового брата.
Позаяк завітати до Кичкирів Оноре та Евеліна, з огляду на негативне ставлення рідні до її шлюбу, могли б хіба що з цікавості, зважаючи, скажімо, на безпосередню близькість Кичкирівського маєтку до Коростишева, де осідав добрий приятель подружжя граф Густав Олізар. Він був свідком на церемонії одруження Бальзака і Ганської, а вінчав їх, до речі, брат дружини Олізара ксьондз Віктор Ожаровський. Власне, Олізар навіть став родичем Ржевуським, бо видав заміж свою доньку-красуню Лілі за двоюрідного брата Евеліни.   
А ще славетного французького романіста ймовірно могла б зацікавити й багатюща бібліотека Олізарів, що налічувала сотні стародруків (ця унікальна книгозбірня, на жаль, зникла у революційному вирі 1917-20-х років).
Врешті візити Оноре де Бальзака в Україну (а їх було лише два) тривали недовго. В останні роки свого життя письменник часто хворів і під час другої поїздки почувався кепсько, майже не покидаючи Верхівнянського маєтку Евеліни.
Так що, чи став би перевідувати рідню дружини в Кичкирях Бальзак, питання залишається риторичним, та й історія, як відомо, умовностей не визнає. Хоча, хтозна: можливо Ржевуські з часом таки усвідомили б справжню велич генія й таланту французького словоплета, і таким чином зрозуміли б порухи душі та серця своєї родички, що залишила статки й багатство лише заради того, щоб бути поруч з коханим…
Ім’я Оноре де Бальзака нині відоме в усьому світі, а от про графів Ржевуських навіть дослідники старовини згадують вряди-годи, переважно вивчаючи родовід Евеліни, все ж більш відомої як Ганської. Тієї, яка стала дружиною великого Оноре.

Газета «Зоря Полісся», 27 липня 2012 р.