Невтомний дослідник, натхненник, організатор

20 вересня 2002 року виповнилося 60 років від дня народження і 40 років науково-педагогічної діяльності відомого українського ученого і громадського діяча, кандидата географічних наук, доцента, завідувача кафедри природничо-математичних дисциплін Житомирського обласного інституту післядипломної освіти, президента Житомирського науково-краєзнавчого Товариства дослідників Волині, голови обласних організацій Українського географічного товариства та Всеукраїнської екологічної ліги Миколи Юхимовича КОСТРИЦІ.

«Приклад глибокого, виваженого підходу до висвітлення історії рідного краю ведуть радомишльські краєзнавці на сторінках районної газети «Зоря Полісся». Тематичні сторінки «Край рідний» можна без перебільшення назвати справжньою енциклопедією рідного міста і району...». Таку високу оцінку в обласній пресі свого часу дав праці радомишльських краєзнавців президент Житомирського науково-краєзнавчого Товариства дослідників Волині, кандидат географічних наук Микола Костриця. І у лютому 1995 року на загальних зборах Товариства було відзначено досвід висвітлення краєзнавчої тематики в радомишльській райгазеті, який рекомендувався для втілення в інших ЗМІ області. Радомишляни стали переможцями й обласного краєзнавчого конкурсу «Земля моїх батьків», який проводився Товариством дослідників Волині і газетою «Радянська Житомирщина» з нагоди 200-річчя Волинської губернії.

Краєзнавча робота, відомо, тримається здебільшого на ентузіазмі, тож будь-яка підтримка заслуговує на увагу і надає наснаги до нових пошуків і досліджень. А краєзнавці Радомишля піклування з боку Миколи Юхимовича відчувають постійно, відколи відродився в регіоні краєзнавчий рух. Сталося це вже в умовах незалежної України, коли, згуртувавшись навколо райгазети, місцеві патріоти, краєзнавці-подвижники повели пошукову роботу з вивчення історії, легенд, переказів, географії, етнографії, топоніміки, пам’яток, життєпису славних уродженців краю тощо. За підтримки М.Костриці радомишльські краєзнавці О.Пирогов, Г.Цвік, Л.Тимошенко і автор цих рядків були учасниками ряду всеукраїнських і міжнародних науково-краєзнавчих конференцій, їх дослідження увійшли до наукових збірників, залишившись у спадок для нащадків.

Краєзнавчі матеріали місцевих пошуковців якраз і знайшли своє втілення у тематичній краєзнавчій сторінці «Край рідний», щиро підтриманій президентом Товариства Дослідників Волині. І в тому, що вже побачили світ більше двох сотень її випусків, є й його заслуга. Серед авторів історико-краєзнавчих публікацій були місцеві пошуковці Л.Гладиш, О.Годорожа, С.Горобець, М.Іващенко, О.Леонова, Р.Майстренко, І.Пасічник, О.Пирогов, М.Рогозюк, Вс.Скуратівський, В.Фесай, Г.Цвік, П.Човнюк, Б.Шльомін, люди різних професій (журналісти, вчителі, культпрацівіники, медики, виробничники), а також знані земляки й учені з інших регіонів — П.Білоус, В.Василевський, В.Кулаківський, П.Таргонський, Л.Тимошенко, В.Фісун, закохані у рідний край і окрилені метою якомога більше дізнатися про його минувшину та сучасність та розповісти про це іншим.

Видруковано було в «Краю рідному» й розповіді Миколи Юхимовича Костриці про відомих краян, чий життєвий шлях був пов’язаний з Радомишльщиною, — М.Миклухо-Маклая, К.Квітку, П.Роговича. Опублікувала радомишльська райгазета рецензії та відгуки на його книги «Географія Житомирської області», «У просторі і часі. Видатні постаті Житомирщини», котрі були схвально поціновані читачами.

Слід зазначити, що радомишльська тема присутня у багатьох публікаціях, наукових працях і дослідженнях М.Костриці. У доробку ученого й невтомного пошуковця-краєзнавця — біографічні оповіді про династію вчених-металургів А.М. і А.А.Бочварів, чий родовід ведеться з повітового Радомисля, про відомого архітектора А.В.Добровольського, про будівничих української державності— видатного ученого, богослова й патріота І.Огієнка і міністра урядів УНР та Директорії І.Фещенка-Чопівського, чиї життєві стежини промайнули нашим краєм, про уродженку Веприна поетесу Л.Волошку та ін. Про радомишльський регіон і його краян не раз згадується у наведених вище та інших книжках, що вийшли з-під пера Миколи Юхимовича.

Приміром, у «Географії Житомирської області» наведено історичну довідку про наш райцентр, уміщено історичний герб міста. Подаються в книжці прізвища учених і краєзнавців, котрі досліджували регіон. З теплотою автор згадує одного з ентузіастів краєзнавства на Радомишльщині, організатора і першого директора місцевого краєзнавчого музею, на жаль, покійного вже О.Ф.Мельника. У згаданому навчальному посібнику розкривається походження назв ряду населених пунктів, як-то Рудні, Гути, Слободи, а ще — Дубовик, Осички, Березці, Заболоть, Брід, Біла Криниця, Білка, Поташня, Папірня та ін. Подано докладні відомості про головну річку області і району — Тетерів, згадуються й легендарні радомишльські дуби. І, звичайно ж, викладені в книзі особливості географічного району, до якого входить Радомишльщина.

Краєзнавці Радомишля залюбки послуговуються «Історико-географічним словником Житомирщини», «Енциклопедією Житомира» та добіркою «Монастирі Волині», співавтором і співупорядником яких є М.Костриця. Ці праці теж містять багато цінних відомостей та пізнавальних і довідкових матеріалів з минувшини Радомишльщини.

М.Костриця (третій зліва) в президії  міжнародної конференції «Радомишль та його історія».

Відтак радомишляни мають усі підстави до того, щоб вважати за честь Миколу Юхимовича своїм учителем і земляком. Хай же буде плідною його подальша життєва доля і хай множаться лави його учнів та послідовників, щоби стиралося якомога більше плям з нашого історичного минулого.

Радомишльська бібліографія праць Миколи Костриці

Краєзнавців скликає Малин // Зоря Полісся.-1996.-13 бер.

Син людства // Зоря Полісся.-1996.-17 серп.

Невтомний дослідник поліської флори (у співавторстві з П.Таргонським) // Зоря Полісся.-1997.-19 лют.

Наша рідна Житомирщина (до 60-річчя Житомирської області) // Зоря Полісся.-1997.-17 вер.

Климент Квітка на Радомишльщині // Зоря Полісся.-1999.-16 лют.

Газета «Зоря Полісся», 21 вересня 2002 року.

Актуальні проблеми географії, екології, історії  Великої Волині.

Academia на пошану доцента М.Ю.Костриці.

Науковий збірник «Велика Волинь», т.27, с.68-70.