Волинські приколи Леоніда Гайдая

 

Пригадуєте кумедний епізод з культової радянської кінокомедії «Діамантова рука» про те, як під час показу мод брюки Геші Козодоєва через «маленьку технічну неув’язку» ніяк не хотіли «за легким порухом руки» перетворюватися «в елегантні шорти»? Представляючи цей літній комбінований костюм з назвою «Універсал-69», ведуча дефіле не без гордощів підкреслила, що він отримав заохочувальну премію на міжобласному форумі сучасного одягу в Житомирі.

В іншому фільмі блискучого майстра комедійного жанру Леоніда Гайдая «Операція «И» персонаж Михайла Пуговкіна, виконроб, на оглядовій екскурсії будівельним майданчиком, влаштованій для направленого сюди на перевиховання засудженого на 15 діб здоровила, серед досягнень будівельно-монтажного управління, до колективу якого «тимчасово вливався» хуліган, наводить вражаючу статистику: це управління «побудувало таку кількість житлової площі, що дорівнює десяти таким містам як Волинськ!..»

Напевне, називаючи периферійні міста, сценаристи, до яких належав і сам Гайдай, прагнули певною мірою зіронізувати над «визначними досягненнями» модельєрів та будівельників. Та чи випадково їхній вибір припав саме на Волинський регіон, що, як виявляється, був далеко не чужим для режисера, скоріше навпаки?..

Народжений на Російському Далекому сході Леонід Йович Гайдай мав, проте, український родовід. Його батько походив з Полтавщини і належав до давнього козацького роду, коріння якого вело до знаних старшин Горленків та Домонтовичів. Був він залізничником, відтак занесла його служба аж в Амурський край, де в родині тимчасом шанувалися українські традиції. Зрештою, недарма режисер згодом реалізував свій давній задум і таки екранізував класичний твір свого геніального земляка Миколи Гоголя «Ревізор».

Позаяк інша родова гілка вела з Чернігова… до Житомира. Саме в цьому місті – центрі Волинської губернії – на початку ХХ століття жила родина відомого українського музиканта, фольклориста і громадського діяча Михайла Гайдая. Його донька Зоя – знана українська співачка, народна артистка УРСР та СРСР – в Житомирі зростала й здобула освіту.

Між тим, частина Чернігівщини, прилегла до Полтавських земель, дотепер залишається регіоном, де проживає найбільше Гайдаїв. А загалом за сучасними реєстрами їх в Україні нараховується понад п’ять тисяч.

Поширеним було це прізвище в ХІХ-ХХ столітті й на Радомишльщині. Його носії зокрема мешкали в селах Радомисльського повіту, що за дивним збігом розташовувалися уздовж шляху з Києва на Житомир – Рожеві, Небелиці, Ставищах, Брусилові, мов би вказуючи на міграційний Волинсько-Поліський напрямок розселення Гайдаїв, а також у віддаленому від них Торчині Потіївської волості. Дехто з них притому поєднався родинними узами з повітовим Радомислем.

Втім, попри козацьке походження, прізвище Гайдай за своїм тлумаченням пояснює не військові, а цілком цивільні регалії, означаючи чабана або ж погонича волів. Тож його повсюдне поширення на українських теренах сповна закономірне. І на наших – теж.