Видно пана по халявах...

Серед вимог, які висувалися й висуваються до заводів, фабрик та їм подібних промислових виробничих об’єктів, – наявність пожежної водойми на території чи поруч з нею. Тож, пригадується, у радянські часи такі були на великих підприємствах майже повсюдно. Притому подекуди дбайливі господарі намагалися мати на своїх теренах не просто «калюжу з водою», а гарно благоустроєний та впорядкований куточок, де було б приємно відпочити.

У колишньому районному об’єднанні «Сільгосптехніка» (в різні часи це підприємство, утворене у 1958 з колишньої МТС, іменувалося також як РТС – ремонтно-тракторна станція, РТП – ремонтно-тракторне підприємство) в пору керування ним доброї пам’яті Василя Вітінського було обладнано два таких басейни. Один - обабіч доріжки, що йшла повз тракторну майстерню до клубу, а другий - перед автомайстернею.

Їх обсадили деревцями, клумбами, встановили лави для відпочинку. Біля першого обладнали затишну альтанку з більярдом.

У водоймах розвели рибу, влаштовуючи подеколи змагання рибалок. Посередині басейнів було споруджено скульптурні композиції з фонтанами, що часом приємно струменіли. Одну з них із зображенням жінки порівняли навіть із славнозвісною Русалонькою, що приваблює туристів у данській столиці (світлина з Радомишльського народного краєзнавчого музею).

  

На світлині диспетчерського пункту підприємства зліва вдалині видніється група дерев, у затінку яких якраз і містилась водойма біля авторемонтного профілакторію.

Ось ще один зразок території «Сільгосптехніки»: хоча й заідеологізований, але на тлі агітаційного «комплексу» проглядається березово-тополевий гайок. І це всередині промислового підприємства.

Як і тут.

Позаяк стосовно благоустрою території підприємство повсякчас ставили за приклад іншим. На жаль, залишилися від того лише поодинокі, проте надто занедбані окрайці. Так і хочеться сказати: видно пана по халявах…

Без коментарів. Колишня заправка «Сільгосптехніки» вже у ХХІ столітті.

А у посадженому колись працівниками підприємства гайку, що уздовж автошляху на Верлок, на щастя таки залишився на згадку пам’ятний знак.

  

Газета «Зоря Полісся», 12 травня 2020 р.