Із сучасним поглядом на видатного мислителя та митця

 

До палітри зимових свят в Україні 2022-23 років, затьмарених, на жаль, російською військовою агресією, додалися й ювілейні заходи з відзначення 300-ліття від дня народження видатного українського філософа-мислителя, богослова й митця Григорія Сковороди. Один з них підготував і представив землякам талановитий радомишлянин, заслужений майстер народної творчості Василь Волівач.

– Особа Григорія Сковороди мене привабила й захопила своєю незбагненністю, самобутністю, вільнодумством, тому вона помітно вирізняється з-поміж українських діячів не лише тогочасної доби, а й інших епох, – розповідає пан Василь. – Відтак виник задум створити серію графічних портретів видатного українця, спираючись на відомі живописні його зображення.

Виконав їх майстер чорним мітником на звичайній лляній мішковині, обрамленій в старовинному стилі декоративною деревиною. Слід зазначити, що до роботи над серією Волівач вже доволі опанував цю техніку, виконавши у такий спосіб портрети українських проводирів, отаманів, кобзарів. Їх схвально сприйняли й оцінили відвідувачі Експозиції-майстерні Василя Волівача, з приємністю відкривши для себе з-поміж численних мистецьких надбань господаря й образотворчу. Експонувалися вони в ряді музеїв, виставочних місць. 

Представляючи радомишлянам свій художній сковородинський доробок, автор залюбки розповідає про історію творення кожної роботи, що мовби простежують життєвий шлях генія думки з юних літ і до поважного віку. Портрети, виконані та представлені Василем, мають, крім того, вагоме символічне спрямування.

Особливо – на тлі нинішньої російської військової агресії. Адже попри те, що 300-ліття Сковороди цьогоріч увійшло до офіційного переліку пам’ятних дат ЮНЕСКО, агресори зробили і його своєю мішенню, знищивши музей мислителя у Сковородинці, де Григорій Савич жив до скону віку, зруйнувавши пам’ятник у Харкові. Для московських зайд він теж є уособленням вільного й свободолюбного українського духу, який, за твердженнями російських ідеологів вторгнення в Україну, має бути винищений під корінь. Проте коріння наше надзвичайно міцне і витримане віками опору та боротьби завдяки й таким національним символам як Григорій Сковорода. 

Як фаховий і знаний музикант, Волівач додає, крім того, до своїх оповідей про філософа й митця музичне забарвлення. Адже відомо, що той грав на бандурі, скрипці, гуслях, флейті. Є підстави вважати Сковороду композитором, позаяк його музичному авторству належать деякі пісні, що подекуди сприймаються як народні. Водночас покладено на музику ряд поетичних творів Григорія Савича, чия найвідоміша поетична збірка недарма іменується «Садом Божественних пісень». Десяту пісню з неї «Всякому городу нрав і права», інтерпретовану І.Котляревським, що увійшла до опери М.Лисенка «Наталка Полтавка», Василь виконав під супровід інструментів, котрими якраз і володів Сковорода. Ці інструменти, між тим, виготовлені майстром-радомишлянином власноруч.

А от оригінальний первісний текст цієї відомої пісні взяв до свого ювілейного репертуару керований Волівачем гурт креативного фольку «Релікт», інтерпретуючи в сучасній фольк-роковій обробці й інші піснеспіви ювіляра. Виступ колективу, до складу якого разом з керівником входять Сергій Галицький (барабани) і Сергій Статкевич (козобас), став приємним доповненням вернісажу. Ці музики нині активно презентують Радомишльську громаду на обласному і всеукраїнському рівнях.

Упродовж майже трьох грудневих тижнів музично-художня виставка радомишльського митця «В Саду Божествених Пісень» демонструвалась у Домі Української культури в Житомирі. Дві картини циклу Василь Волівач подав по тому на благодійний Різдвяний аукціон, що відбувся в Радомишлі, кошти від якого спрямовано на потреби ЗСУ.

Відтепер одна з цих графічних робіт матиме «прописку» в інтер’єрі Радомишльського опорного ліцею. Наразі слугуватиме приверненню уваги ліцеїстів до непересічної особистості Григорія Сковороди, як одного з духовних і моральних орієнтирів та авторитетів нашої нації.