Поселення, що чинять опір, ординці знищують

 

Так відбувається нині під час сучасної рашистської військової агресії. Так було і в давнину, коли на Руські землі прийшла ординська навала зі Сходу, очолювана ханом Батиєм.

Відтак після того нашестя із середини ХІІІ століття упродовж майже 200 років Київ і довколишні землі перебували фактично у стані цілковитого спустошення.

За твердженнями Михайла Грушевського, перші походи Орди на Україну-Русь відомі з 1220 року. Попервах запобігти просуванню ординців на захід намагалися половецькі кочовики, заручившись військовою підтримкою Руських князів. Проте у 1223 році об’єднане русько-половецьке військо зазнало серйозної поразки у битві біля річки Калки на теренах сучасного Маріуполя. Поглинувши володіння половців, аби покарати їхнього союзника, Батиєві полчища рушили далі на захід для підкорення Руси-України.

У загарбників діяла регула: якщо князь та його підлеглі «ставали на коліна» й підкорялися ординцям, зайди таке «добре» (за їх визначенням) місто  не зачіпали, фіксуючи його підлеглість собі накладанням данини. У такий спосіб лягали під них передусім північні князівства «далекої» («великої») Руси, що згодом стали наступниками та продовжувачами звичаїв і державних засад Орди.

Ті руські поселення, які чинили опір Орді, агресор, означаючи їх «злими», безжально й дотла знищував, випалював і рівняв із землею. Лиха доля спіткала зокрема Переяслав, Козельськ, Чернігів. А року 1240-го  після тривалої та кривавої облоги пав стольний Київ, поруйнований і сплюндрований ординськими завойовниками.

Не оминув пошесті й стародавній Мичськ (Мицьк) – попередник Радомисля-Радомишля.

Мичськ на мапі Руси ХІ-ХІІІ ст. (за М.Грушевським).

Недарма після свідчень ХІІ століття наступна писемна згадка про Мицьк над Тетеревом датована 1390 роком. Примітно, притому, що пов’язана вона зі спільниками України з протидії Орді – половцями.

На ту пору українські землі, спустошені ординцями, перебували вже у складі Великого Князівства Литовського – одного з найпотужніших державних утворень Східної Європи. Його київський ставленик князь Володимир Ольгердович дарував мичеські маєтності Юрієві Рожиновському – останньому нащадкові половецьких князів, з якими русичі чинили опір ординцям на Маріупольській Калці…

Як і вісім століть тому, сучасний Маріуполь став символом мужнього спротиву нащадків русичів – українців. Саме це багатостраждальне місто теперішній російсько-фашистський агресор обрав чи не найголовнішою своєю мішенню, сподіваючись, що оволодіння ним знову відкриє їм шлях до упокорення України. Донедавна квітучий промисловий та адміністративний центр Донбасу суцільними бомбардуваннями, ракетними та артобстрілами загарбники перетворюють на руїну, нещадно знищуючи безневинних місцевих жителів. Як зробили це в Бучі, Гостомелі, Ірпені, Чернігові, Тростянці.

Міський голова Маріуполя Вадим Бойченко розповів, що під час евакуаційних заходів на рашистському блокпосту запитав офіцера окупантів: «Навіщо ви зробили це з нашим містом?». Відповідь була вкрай цинічною, жорстокою і страшною: «Ви повинні боятися російську армію!». Такою завжди є логіка агресора та поневолювача.

Тож спадкоємці Орди донині сповідують та застосовують ганебні методи випаленої землі як помсту за опір.