Останній бій повстанців

 

У серпні 1952 року в Гощанському районі на Рівненщині радянські емгебісти при спробі затримання вбили керівника спеціальної кур’єрської служби ОУН-УПА Кузьму Богдана. Серед виявлених у нього документів був лист, що його написав голові Рівненського окружного проводу Анатолію Маєвському Володимир Кудра, котрий у повоєнні роки очолював українське підпілля на півночі Житомирщини.

У листі «Роман» (таким було одне з відомих конспіративних псевдо Кудри) описав обставини загибелі в тогорічному травні під Радомишлем рейдової групи, до якої входили керівник Житомирського обласного проводу ОУН Олександр Степанюк («Прохор») та його бійці Грицько й Карпо. 

У пошуках провізії 3 травня ввечері повстанці зайшли до лісництва у селі Березці. Вочевидь, спонукала їх до цього автівка, що стояла неподалік і могла привезти до лісової контори гроші. Лісник, проте, ці припущення спростував: у касі зберігалося лише 150 рублів, їх «лісові хлопці» не взяли, а от повечеряти попросили.

Звідти трійка не пішла у великі ліси, що слугували б їй більш-менш надійним прихистком, а подалась у невеликий лісок (біля 300 га), що біля села Глухів Другий (у листі воно вказане як Малий Глухів).

Ранковий світанок був напрочуд холодним. Щоби зігрітися, Прохор розвів багаття, не знаючи, що поруч проходить людний шлях. На ту пору ним, як стверджували згодом місцеві люди, ішов до райцентру син лісника, який побачив вогнище і повідомив про це в міліцію.

Слід зазначити, що того року МГБ влаштувало на Житомирщині справжнє полювання за українськими повстанцями. Зокрема в Потіївському, Малинському та інших районах області дислокувалися наметові містечка енкеведистів. І скорим часом військові, що прибули на десяти вантажівках, оточили Глухівський лісок та почали ліквідаційну акцію.

Біля сховку революціонерів (саме так означено цих борців за українську вольницю в чекістському документі) зав’язався бій. Вже від перших пострілів один з них загинув. Розуміючи, що сили нерівні, двоє інших довго опір не чинили, а почали відходити в північно-західному напрямку. Вже за лісом посеред поля зазнав тяжкого поранення другий вояк (його спішно доправили до Житомира, проте не довезли: дорогою помер).

«Прохор», витративши набої, забіг під село Заболоть і, притиснутий переслідувачами до тамтешнього торфовища, відправив останню кулю собі в скроню.

Олександр СТЕПАНЮК, знаний під
псевдо «Богун», «Прохор», «Вавилонський».

Як вказував Кудра в листі, через шість днів полеглі рейдовики мали зустрітися з ним в обумовленому місці…

Це було останнє бойове зіткнення українських повстанців з радянськими силовиками на Радомишльщині.

На обласних теренах останні постріли УПА пролунали 8 липня 1955 року в селі Сушки Коростенського району. У нерівному бою там чинили збройний опір кільком сотням гебістів і загинули Володимир Кудра («Роман») та його соратник Олександр Усач («Лис»)…

 

 

Газета «Зоря Полісся», 5 серпня 2022 р.