В окупаційну пору Другої світової промисловість Радомишля виконувала замовлення Вермахту

 

У ніч з 4 на 5 серпня 1943 року радянське партизанське з’єднання під орудою нашого земляка Івана Хитриченка здійснило зухвалий штурм Радомишля, розгромивши місцевий окупаційний гарнізон. Залишаючи по тому місто, партизани, одначе, завдали, за їхніми звітами, чималої шкоди ворогові, знищивши сільськогосподарську техніку для збирання врожаю, запаси пального, спалили міст через Тетерів. А ще було виведено з ладу електростанцію та радіовузол, телефонний і телеграфний зв’язок, заводи «Сільмаш» та маслоробний, суконну фабрику (на її виробничих площах згодом містився крохмальний завод) і склади з сукном для потреб Вермахту.

Відомо, проте, що у пору нацистської окупації під час Другої світової війни Радомишльська суконка виконувала також замовлення сільськогосподарських машиновиробників Німеччини, щоправда, під військовим контролем.

Як зазначає коростишівський краєзнавець Дмитро Дубівка, про це йдеться у Військовому щоденнику озброєнь за 1942 рік. Як бачимо, реєстри держзамовлень – далеко не сучасний винахід, та й статистичні рукописи, образно кажучи, теж, виявляється, не горять.

Отже, закарбовано, що дві фабрики ковдр у Радомишлі та Коростишеві, які раніше отримували замовлення від Відділу постачання Вермахту, за погодженням з Інспекцією з озброєнь до 1 вересня 1942 р. мали виготовляти цукрові фільтрувальні тканини та тканини для комбайнів CLAAS, які щойно прибули. Відділ постачання Вермахту наголосив, що це не повинно відбуватися за рахунок виробництва постільної білизни, яке гарантовано контрактом.

А на світлині, що зберігається в історичних анналах всесвітньовідомої машинобудівної компанії, продукцією якої нині залюбки послуговуються й українські аграрії,  - зернозбиральний і снопов'язальний комбайн CLAAS (MBD) розробки 1936 року.

 

 

Газета «Зоря Полісся», 10 жовтня 2025 р.