Презентацію четвертого обласного тому
історико-меморіального-видання «Книга Пам’яті України. Переможці» офіційно було
приурочено Дню вшанування жертв тоталітарних режимів, хоча відбувалась вона
напередодні іншої сумної й трагічної події - Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Втім зв’язок між цими
датами цілком закономірний. Адже саме протиборство двох найодіозніших
тоталітарних систем ХХ століття – гітлерівської Німеччини і сталінського режиму
СРСР призвело до однієї з найжахливіших трагедій людства – Другої світової
війни, в яку два диктатори втягнули увесь світ, спричинивши величезні жертви.
Саме жертвам цієї війни
присвячене багатотомне видання Всеукраїнської Книги Пам’яті, започатковане ще у
1989 році.
Проте, реалізуючи заходи,
визначені Законом України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні
1941-1945 років», Житомирська обласна рада продовжила видання серії томами пам’яті
тих, хто пройшов через криваве горнило війни і повернувся з полів битв додому
живим, повернувся переможцем. Відтак саме назву «Переможці» отримав новий
книжковий цикл.
У четвертому його томі вміщено імена учасників бойових
дій у Другій світовій війні Овруцького, Олевського, Попільнянського і
Радомишльського районів, імена військовослужбовців, які загинули у вирі тієї
війни та з різних причин не були внесені до попередніх випусків «Книги Пам’яті
України. Житомирська область», а також уточнені або додаткові відомості про
воїнів, увічнених у попередніх томах. Опубліковано у виданні й короткі
історико-публіцистичні нариси про звитяжців.
На жаль, уже відійшли у вічність доброї пам’яті П.Жудра,
В.Скуратівський, В.Корзун, які починали цю копітку справу на Радомишльщині,
залучивши широкий актив громадських пошуковців, ветеранів, бібліотекарів,
культармійців, учителів історії,
працівників сільських рад. Продовжили патріотичне починання спеціалісти
райвідділу культури В.Михальченко і В.Науменко.
- У моїх рідних Кичкирях на меморіалі пам’яті загиблих у
лихолітті війни викарбувані імена мого батька, двох його братів, - зазначає заслужений
журналіст України А.Онопрійчук, який був керівником авторського колективу
радомишльського розділу тому. - І це тільки з однієї родини. А скільки їх було
таких родин, долі скількох поколінь перервала і поламала війна. Працюючи над
виданням, ці долі мимоволі пропускалися через моє серце, додаючи на ньому
карбів пам’яті і величі нашого народу.
Оповідаючи про проблеми і труднощі, з якими стикався
редакційний актив, спеціаліст з охорони культурної спадщини В.Науменко зауважив,
що впродовж двох років, коли тривала робота над книгою, пошуковцями було
виявлено 37 одиночних могил загиблих бійців, встановлено місця поховань 74
полеглих, що вважалися зниклими безвісти. Пошукові роботи триватимуть і надалі,
аби зберегти для нащадків імена усіх фронтовиків, партизанів, підпільників,
трудівників тилу, яким присвячена книга.
На жаль, ряди ветеранів-переможців з року в рік все
рідшають. Тим вагомішими стають їхні спогади, їхня роль у патріотичному
вихованні наступних поколінь.
- Навіть через сім десятиліть війна й досі зачіпає наш
народ за живе, - розповідає сільський голова з Раковичів О.Марчук, один з
місцевих активістів групи «Пошук», яка вишукує останки полеглих вояків у місцях
колишніх кровопролитних боїв, перепоховуючи їх у меморіалах полеглим звитяжцям.
– Тож потреба патріотичного виховання була і залишається актуальною, аби образ
воїна, захисника Вітчизни завжди був шанованим у народі.
Прикро, одначе, усвідомлювати, але про бойові дії наші
сучасники нині обізнані не тільки за музейними експонатами, книжковими
виданнями та спогадами ветеранів. У військовому протистоянні на Донбасі нові покоління українців
кладуть свої голови за свободу й незалежність Батьківщини, захищаючи її від
новітнього, тепер уже, як не гірко це визнавати, російського агресора.
- Час невблаганний,
і нині вже діти переможців – літні люди, - ділиться враженнями від книги
голова районної ради В.Міхненко. – І хоча публікація «Книги пам’яті» йде до
завершення, пошук не припинятиметься. Бо важливо не залишити безіменним жодне
поховання полеглих, встановити імена усіх звитяжців війни. І не менш важливо,
щоби такі видання повсякчас були запитувані нащадками, широко використовувались
у виховній роботі.
Тож честь і хвала усім, хто долучився до створення книги,
за огром виконаної роботи. Хоча відколи «Книга Пам'яті» побачила світ, лунають
непоодинокі нарікання на «пропущені» прізвища, невірні відомості про звитяжців
тощо. Втім упорядники й самі не приховують, що у вміщених у книзі списках
можливі неточності й помилки. Адже довелося їм послуговуватися джерелами зі
значним терміном давності, подеколи нерозбірливих, пошкоджених, чимало
документів взагалі було безповоротно втрачено. Тож уточнення і доповнення
робитимуться у відповідних розділах наступних томів. Адже немає меж величі
народного подвигу, наразі тривають пошуки нових імен, встановлюються нові місця
поховань жертв воєнних потрясінь. Як мовиться – далі буде…
Газета «Зоря
Полісся», 27 червня 2014 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар