Марія та Іван – найпопулярніші радомисльські імена півтора століття тому

 

За демографічними підрахунками райвідділу РАЦС, у 2020-му році на Радомишльщині новонародженим найчастіше давали імена Матвій, Денис, Іван, Микита, Соломія, Мілана, Вікторія, Вероніка, Злата, Марія…

Цікаво, а яким іменам для своїх діток радомисляни віддавали перевагу в минулому? Ось, скажімо, як виглядала іменна ситуація 150 років тому. Її ілюструє зокрема метрична книга Радомисльського собору Святої Трійці за 1871 рік, адже в ту пору ведення метричних записів про народження (тут, власне, йдеться передусім про охрещення), одруження (вінчання), смерть покладалося на церкву.

Радомисльська церква Святої Трійці. Фото початку ХХ століття. 

Втім документи Свято-Троїцької церкви подають лише відомості про імена новонароджених в родинах парафіян храму, тобто мирян православної віри, і не є повним віддзеркаленням тодішнього поширення імен в Радомислі, адже подібні реєстри так само вели в ту пору й інші конфесії. До відома, статистика 1870 року засвідчує, що з 8517 жителів 51 відсоток жителів міста були іудеями, 45 відсотків – православними, 3 – католиками, 1 – інших віросповідань.

І коли за метричним записами йшлося про 160 народжених і охрещених у храмі дітей (75 хлопчиків і 85 дівчаток), то це був лише певний їх відсоток стосовно всіх новонароджених у місті. Позаяк охрещено було православними кількох діточок зі «змішаних», переважно православно-католицьких родин. А ще охрестився в ім’я Антона 11-річний римо-католик, син місцевого дворянина з іменем Роберт, приєднаний до православ’я.

Притому хрестили у Свято-Троїцькій церкві не лише радомислян, а й діток приписаних до неї парафіян з Лутівки, Папірні, Микгорода, Рудні, Сухарки, Кевлича та інших довколишніх сіл.

Зрештою, ведучи мову про порівняння з теперішніми іменами, послуговуватимуся лише православною статистикою, оскільки нині на наших теренах саме до цієї віри відносить себе переважна кількість населення.

За узвичаєною тоді традицією новонароджених нарікали за іменами святих або інших небесних покровителів, чиє пошанування відбувалося в дні уродин чи хрестин немовляти. Відтак двоє хлопчиків, яких охрещували в перші новорічні дні, дістали наймення Василів, а дівчинку нарекли Василиною. Адже діяв тоді лише юліанський календар – «старий стиль», як його називають тепер, і «другий празник – Святого Василя» – припадав на перший день Нового року. Відповідно хрестилися й інші січневі іменинники – Тетяни, Григорії, як і більшість новонароджених в наступні дні та місяці року. Примітно, що зазвичай малюків прагнули охрестити вже в найперші дні життя, тож від уродження до хрестин проминало переважно до трьох днів.

Загалом у переліку наводиться 72 імені, що їх надавали того року новонародженим. Позаяк «популярність» певних з них пояснюється з одного боку їх кількістю у різні дні в святцях: приміром, чи не найчастіше представлені серед майбутніх небесних покровителів Марії та Івани, що, так би мовити, стали переможцями тогорічного рейтингу (такими іменами охрещені відповідно 11 та 8 діточок). А з другого – впливала кількісна народжуваність діток у певні дні. Бо вийшло, що на вересневий день Лисавети припадало відразу п’ять новонароджених дівчинок, так само чотирьох Михайлів – на 21 листопада. Дещо не пощастило натомість Миколам: по одному охрещено у дні весняного й зимового святителя. А Віри, Надії та Любові взагалі не представлені.

Услід за Марією та Іваном найбільше новонароджених хрестилися іменами Єлисавета (6), Євдокія, Олександр (по 5), Михайло, Параска, Софія, Степан, Тетяна (4), Агафія, Андрій, Василь, Володимир, Ганна, Єфросинія, Зіновія, Наталія, Олена, Ольга, Павло, Федір, Феодосія (3), Анастасія, Акилина, Данило, Дарія, Дмитро, Євген, Йосип, Леонтій, Макар, Микола, Петро (2). По одному разу надано 38 імен, серед яких цілком сучасні Віктор, Георгій, Ілля, Кирило, Максим, Олексій, Роман, Семен, а також Антоніна, Євгенія Ірина, Катерина, Ксенія, Марта, Юлія тощо. Можна сказати – класика, бо екзотичних імен на зразок деяких теперішніх, ясна річ, немає, хоча й у ті часи радомисляни не вибирали, приміром, не зовсім звичних не тільки для сьогодення Єротиїд чи Акакіїв, що наводяться у святцях. Одначе представлені тоді були й рідкісні як натепер Андронік, Васса, Купріян, Спиридон.

Щодо іншої статистики народжуваності, то «найурожайнішим» місяцем у 1871-му видався січень, у якому народилося 17 діток, у вересні новонароджених було 16, у травні й грудні – 15, а найменше – у лютому, квітні й серпні: по 11.

Не оминає півторастолітньої давнини реєстр і незвичної з погляду сьогодення категорії «незаконнонароджених» дітей, тобто – позашлюбних. Таких упродовж року було 10. Але примітно, що саме ними означені обидва в тому році випадки народження близнюків.

Зважаючи на наведену чисельність жителів міста, народжуваність можна вважати досить високою (для порівняння – торік у Радомишльському РАЦСі, тобто по всій міській громаді за втричі більшого населення, зареєстровано було 189 малят).

Водночас вкрай сумною виглядає у 1871 році статистика дитячої смертності. Тогоріч померло 42 дитини віком до 15 років. Найуразливішими виявилися найменшенькі: в перший рік життя померло 16 немовлят, одно – п’ятилітніх діток: 23…

А повертаючись знову до уподобаних наймень, привертає увагу факт, що і в давнину, і тепер свідомо й навіть несвідомо прагнуть батьки нерідко надати новонародженим імена своїх пращурів: як з найближчого покоління, так і з давнішого. Свідомий вибір у таких випадках зазвичай робиться із шани до предка, що був успішним у житті чи уславив родовід своїми добрими справами та звершеннями, залишивши по собі добру пам’ять, аби їх перейняло й продовжило дитя. На таких традиціях, врешті, й тримається рід людський.

 

Хрестини.

Картина відомих сучасних українських майстрів пензля Олексія Кулакова та Наталії Папірної експонувалась у Радомишльській галереї «Карпатія-АРТ» на виставці художників, що проходила в лютому-березні 2011 року. Це полотно нині прикрашає інтер’єр готелю «Карпатія» в Радомишлі.

 

 

Газета «Зоря Полісся», 2 квітня 2021 року.