Цьогоріч будь-які змагальні заходи
мимоволі розглядаються крізь призму Олімпійських Ігор, які нещодавно
проводилися в Токіо. В програмі Олімпіад такого виду як звалювання лісу
тимчасом немає (малоймовірно, втім, що й найближчим часом з’явиться). Проте
змагання професійних звалювальників лісу проводяться в багатьох країнах, а з
1970 року кращі з них суперничають на чемпіонатах світу серед лісорубів.
Україна, увійшовши до Міжнародної асоціації вальників лісу (IALC), долучилась
до них у 2002-му, хоча власні подібні професійні суперництва влаштовує вже в 23
раз. Проходять вони, звісно, за міжнародними правилами.
Їх програмою визначено п’ять
змагальних видів, та один – теоретичний.
Чи не найвидовищніший з-поміж них –
звалювання дерева. Упродовж трьох хвилин лісоруб повинен «покласти» дерево у
точно визначене місце, що позначається жердиною. Заліковим вважається влучання
в коридор «плюс»-«мінус» метр від нього.
Свою професійну майстерність
звалювальники мають також продемонструвати у розкряжуванні стовбура так званим
комбінованим різом, відрізаючи від двох колод диски, товщиною від 3 до 8 см. До
того ж, половину діаметра дерева до червоної лінії він повинен різати знизу, а
іншу частину – зверху. До речі, на першостях світу одним з найкращих досягнень
українців є «срібло» в комбінованому різі у Віталія Костюшка із сусіднього з
Радомишльщиною Тетерівського лісгоспу, що вважається одним із знаних центрів
підготовки українських лісорубів до світових турнірів.
У «точному розкряжуванні» – учасник
повинен відрізати по такому ж диску від двох стовбурів, під прямим кутом до
їхньої поздовжньої осі, не пошкодивши настил, на якому лежать колоди.
У вправі з відокремлення сучків їх,
штучно підготовлених у однаковій для всіх конфігурації та кількості, обрізають
на деревині одного виду.
А ще – демонструють учасники свою
вправність, готуючи до роботи головний для них теперішній інструмент –
бензопилу. Тут на швидкість потрібно виконати монтаж ланцюга, розібравши і
зібравши пильний апарат пилки.
Що стосується «теорії», то володіння
нею лісоруби засвідчують у конкурсі ерудитів.
Усі ці види були представлені й на
обласних змаганнях звалювальників лісу, що нещодавно вперше проходили на
теренах Радомишльського держлісгоспу. Змагальний майданчик у відповідності з
усіма вимогами було обладнано в одному з урочищ Поташнянського лісництва.
Після жеребкування учасників чемпіонату, як мовиться, загули пилки, і присутні зосередились на тих або інших майданчиках, де лісоруби демонстрували свої навички та вміння.
Головна увага тимчасом була прикута до місця звалювання дерев. Щоправда, спостерігати за цим процесом з огляду на вимоги безпеки можна лише здаля. Проте є в цьому й певна перевага, адже так на видноті були усі моменти видовища, коли зрізане дерево «за велінням» лісоруба лягало точно у відведений коридор. Були навіть ювелірні стовідсоткові влучання в орієнтир.
Віртуозну майстерність у володінні бензопилкою виявляли вправні звалювальники і на інших етапах.
Найбільшу суму
балів за підсумками усіх видів змагальної програми набрав Юрій Брожко з
Лугинського держлісгоспу, який уже вдесяте став кращим лісорубом області і
тепер представлятиме Житомирщину на Всеукраїнському чемпіонаті.
Звання найерудованішого лісоруба року отримав звалювальник Радомишльського ДЛМГ Андрій Мельниченко.
Він не вперше бере участь у
професійних змаганнях обласного рівня, обіймав на них призові місця. Цього разу
йому певною мірою допомагали й рідні лісові стіни, адже працює досвідчений
лісоруб саме в Поташнянському лісництві. Слід зазначити, що серед його
суперників на змаганнях був син Дмитро – звалювальник лісу Коростишівського
лісгоспу.
Дмитро і Андрій Мельниченки: батько і син у житті, суперники – на змаганнях.
Переможців і призерів відзначено
цінними подарунками та грошовими преміями.
Втім, як підкреслювали організатори
змагань, головним на них є насамперед набуття звалювальниками нових знань та
практичних елементів лісозаготівельної діяльності, техніки безпеки, запозичення
кращого досвіду і високопродуктивних прийомів праці, що будуть в нагоді
безпосередньо на робочих місцях.
Газета «Зоря Полісся», 27 серпня 2021 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар