Як символ прадавнього древлянського краю

 

Дев’ята сесія міської ради восьмого скликання, що відбулась 26 серпня 2021 року, затвердила нову офіційну символіку Радомишля: герб і прапор.

З історії відомо, що перший герб місту було даровано Указом імператриці Катерини Другої 22 січня 1796 року. Тоді це було повітове місто з назвою Радомисль. Той герб, за тогочасними геральдичними правилами, являв собою щит, поділений на дві частини. У верхній на жовтому тлі відповідними символами засвідчувалась належність міста до Російської імперії та Волинської губернії. В нижній, що мала блакитне забарвлення, зображувалось троє срібних голубів у леті зі смолоскипами, як символи означення древлянської землі, що охоплювалась Радомисльським повітом. Кількість голубів символізувала троє річок, на яких розбудувалося місто: Тетерів, Мика та Сухарка. А смолоскипи вказували на відому літописну оповідь з покарою княгинею Ольгою бунтівних древлян, що вбили її чоловіка Ігоря, який зажадав від них надмірних додаткових податей.

Попри зміну губернського підпорядкування з Волині на Київ, в імперські часи змін герб так і не зазнав, хоча такі спроби свого часу й робилися. У Радянський час радомишльська геральдика не застосовувалась узагалі.

Позаяк вже в умовах незалежної України у 1995 році Радомишльська міськрада затвердила новий герб міста, що відтоді, одначе, став постійним об’єктом критики з боку історичної та краєзнавчої громадськості, експертів з гербознавства. Йшлося зокрема про нехтування його розробниками узвичаєних геральдичних засад, вагомим проявом якого стала поява на гербі міської водонапірної вежі. Конкретна і майже сучасна споруда (лише трохи більше сторічного віку) та ще й у вигляді звичайного малюнка вважалась фахівцями неприпустимою.

І це зрештою спричинило до того, що на початку нинішнього року в міській раді було створено робочу групу для напрацювання і розробки символіки міста. Вона спиралась на розроблені фахівцями методичні рекомендації з питань геральдики і прапорництва областей, районів, районів у містах та територіальних громад міст, селищ і сіл (територіальні та муніципальні символи), та на узвичаєні геральдичні засади. І тут надзвичайно важливо, що до складу групи увійшов знаний український художник і геральдист Олексій Руденко – заслужений художник України, доцент кафедри графіки Видавничо-поліграфічного інституту Національного Технічного Університету України «Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського», член Українського Геральдичного Товариства. Саме він за запропонованими рекомендаціями розробив нову офіційну символіку Радомишля.

Головним її елементом залишилась нижня частина давнього герба. Жовто-золотавий колір притому збережено в обрамленні щита, віншує який корона-вежа, означаючи статус міського поселення. Хоча й надходили пропозиції про відмову від голубів зі смолоскипами, що нібито не мають прямого стосунку до Радомишля, ця символіка є вже упізнаваною та цілком традиційною. А сталість та послідовність історичних традицій вважається надзвичайно вагомим фактором у будь-якій сфері.

Тут доречно навести цікавий факт: давній герб Радомисля в числі 12 міст колишньої Київської губернії представлений дотепер в інтер’єрі одного із залів Національного банку України.

Що стосується затвердженого прапора міста, – на ньому три кольори: традиційні українські жовта й синя смуги з трикутним зеленим сектором – як ознаки лісових багатств і теперішнього краю, і прадавнього древлянського.

 

 

Газета «Зоря Полісся», 17 вересня 2021 р.