Нова книжка земляка

1999-го року у Львові вийшла друком книжка нашого земляка — забілоччанина Віктора Василевського «Веселі і сумні мої дороги». До неї увійшли спогади відомого військового топографа, лауреата Державної премії про дитячі і юнацькі роки проведені в рідному Забілоччі.

І от у Чернівцях побачила світ нова друкована праця Віктора Гнатовича. Вона має назву «У колисці військових топографів» та розповідає про роки його навчання у Ленінградському військово-топографічному училищі.

Віктор Василевський вступив до нього у 1939 році після закінчення Забілоцької десятирічки. У зв'язку з початком Великої Вітчизняної війни навчання вийшло прискореним. І вже того ж 1941-го року лейтенант Василевський дістав призначення до військово-топографічного загону Ташкентського військового округу. Його шляхи пройшли через Іран, Каракуми, Тянь-Шань, Усть-Курт, Памір, Кавказ, Карпати… У 1952 р. за створення карт високогірних районів Віктору Гнатовичу в числі інших військових топографів було присуджено Державну премію.

Саме про те, як формувалися майбутні топографи у своїй колисці — ЛВТУ, і розповідає автор у книзі. Згадує він про курсантські будні, багаті на цікаві й кумедні історії, випробування, яких довелося витримати, веде мову про колег по навчанню, наставників, згадує й своїх земляків, шкільних друзів, з якими повсякчас підтримував зв'язки. З гордістю і симпатією Віктор Гнатович оповідає про справу свого життя — військову топографію — одну з найважливі­ших галузей військового і цивільного призначення.

Продовжив її популяризацію полковник у відставці В. Василевський, й перебуваючи на заслуженому відпочинку. Він щедро ділиться своїм досвідом з офіцерами, солдатами, курсантами, студентами. Прислужиться цій справі, безумовно, й книжка «В колисці військових топографів», яка, звичайно ж, знайде свого читача.

Газета «Зоря Полісся», 15 липня 2000 р.