неділю, 14 жовтня 2001 р.

Мичеськ – місто Дмитрія?

Версія

Попередником Радомисля, закладеного у XVI столітті на лівому березі Мики, вважається літописний Мик-город, що лежав на місці теперішнього передмістя з такою ж назвою. У різних історичних джерелах зустрічаються різні форми його написання – Мичеськ, Мицьк, Мицько. Цю назву здебільшого вважають похідною від річки Мики. Так за літописами звалося й древлянське племя, котре заселяло ці землі, - мичани (минчани).
Проте давньоруські городи (гради) переважно називалися за іменами їх засновників – Київ (Кий), Львів (Лев), Малин (Мал). Похідними від конкретних історичних осіб вважаються й назви ряду сіл на Радомишльщині, найменовані за переказами за іменами й прізвищами сановних людей: Вишевичі – від Вишеслава  (В’ячеслава), Чудин – від Чудіна, Кичкирі – від Кочкаря. Існує й легенда, що на чолі мичан стояв якийсь Мик. А ще за свідченнями старожилів Мичеськ був заснований котримсь князем – чи то Данилом, чи Дмитром. На місці ж сучасної будівлі мисливського господарства, що на Микгороді, стояв нібито в давнину княжий терем.
Несподіване продовження цієї версії пролунало нещодавно в радіопередачі «Рідна мова». За роз’ясненнями мовознавців корінь «міцьк-», «мицьк-», який зустрічається в ряді географічних назв зокрема й нашого краю, є похідним від імені Дмитрій. У прадавні часи воно вживалося у видозміненій формі як Мицько (!) - від Митько. У білорусів, до речі, й донині зменшено-пестливою формою Дмитра є Міцька.
Отож не виключено, що саме з якимось словянським князем чи воєводою Дмитрієм могло бути повязане заснування стародавнього Микгорода – Мичеська - Мицька.

Газета «Зоря Полісся», 14 жовтня 1998 р.