понеділок, 17 квітня 2006 р.

Звідки родом Гандзя?


   Пісня про Гандзю, яка і «рибка», і «любка», і «душка», й «птичка», багатьма вважається народною. Проте автор її відомий – це популярний самодіяльний пісняр ХІХ століття Денис Бонковський. Його музі належить ще ряд відомих пісень: «Тропак», Гей, я козак, зовусь Воля», «Там, де Горинь розіславсь», «Ой, пішла б я на музики», «Нащо мені чорні брови», «Нудьга козача».


   В історію української культури Денис Бонковський увійшов як поет, як композитор і як перекладач. Зокрема здійснив він переклад з польської на українську поеми В.Поля «Пісня про нашу землю», твору А.Олізаровського «Заверуха. Українська повість». Відоме також його музикознавче дослідження про музику народних пісень.
   Денис Федорович служив чиновником у державних і судових органах. А свою поетичну душу сповна віддавав пісням. Хоча був самоуком, писав і музику, і вірші. На музику він поклав вірш Тараса Шевченка «Нащо мені чорні брови», І.Завадського - «Де шлях чорний»
   Певний час Д.Бонковський працював на Поліссі. Служив у канцелярії Новоград-Волинського земського суду, суддею у Бердичеві, а у 1838 році він був канцеляристом у Радомисльському земському суді. Хтозна, можливо, саме тоді впала в очі йому ота «цяця-молодичка», якій він і присвятив пісню, що стала знаменитою.
   Тож радомишляни цілком закономірно можуть вважати земляком цього талановитого автора, уродженця міста Вороновіце, що на Вінничині. 


Газета «Зоря Полісся», 10 липня 1996 р.