У 1990 році, під завісу радянської епохи, Київським
видавництвом «Вища школа» було видано економіко-географічний довідник «Міста
України». Його укладачі В.Ковтун і А.Степаненко зібрали в цьому довідниковому
виданні тодішні відомості про 434 міста України, їхнє економічне та географічне
положення, виникнення й розвиток, промисловий, науковий і освітній потенціали,
інформацію про демографію, соціально-культурну сферу тощо.
Одну зі статей видання було присвячено
Радомишлю (її підготував А.Степаненко). Гадаємо, що теперішнім радомишлянам -
вчителям і учням, господарникам і робітникам, усім, хто цікавиться минулим і
сьогоденням міста, - цікаво буде порівняти тогочасний і сучасний рівень
розвитку міста.
Статистичні дані наведені станом на 1989 рік (втім за останнім радянським переписом
населення того ж таки 1989 року чисельність населення в Радомишлі становила
16698 жителів, у підпорядкованих Радомишльській міськраді Глухові Першому –
235, Сосновій поляні – 74).
«Радомишль — райцентр на р. Тетерів
(притока Дніпра), за 30 км
від залізничної станції Ірша, за 70
км від Житомира. Перші літописні відомості про Мик-город(Мичеськ) відносяться до 1150 р. В ХVІ-ХVІІ ст. містечко, потім місто
Радомисль. З 1946 р. місто має сучасну назву. З 1795 р.— місто.
Територія міста 833 га, з яких 491 га під забудовою. Зелені
масиви і насадження займають 323
га , у т. ч. 46 га загального користування.
Населення 16,8 тисячі чоловік. На 1000
чоловік населення 16,5 тих, що народилися, природний приріст населення біля 100
чоловік за рік. На роботу в місто з навколишніх поселень приїздить 900 чоловік.
В структурі зайнятості населення переважаюче значення належить промисловості
(40 відсотків загальної кількості зайнятих), будівництву (10,5 відсотка),
сільському господарству (9,3 відсотка), транспорту і зв'язку (8 відсотків).
Місто — організаційно-господарський та культурно-побутовий центр районного
значення, центр АПК. Основні промислові підприємства: заводи — машинобудівний,
капронових виробів, льонопереробний, цегельний, консервний, маслоробний,
хлібний, крохмальний, комбікормовий, пивоварний, меблевий цех об'єднання
«Житомирдерев», швейна фабрика, комбінат побутового обслуговування.
Житловий
фонд 256,2 тис. кв.
м, з якого 31,1 відсотка — суспільний. Житлозабезпеченість 1 людини 15,3 кв. м . Потужність
водопроводу становить 2 тисячі кубометрів на добу, каналізації — 4,3 тисячі
кубометрів на добу. В середньому на 1 людину з водопроводу подається 98,3 л води на добу. Місто
газифіковане зрідженим (5,7 тис. квартир) газом.
В місті 4 загальноосвітні, музична і
спортивна школи, 2 професійно-технічних училища; лікарня, поліклініка; Будинок
культури, кінотеатр, 2 клуби, Палац спорту, З бібліотеки, музеї: історико-краєзнавчий, флори і фауни».
Газета «Зоря Полісся», 7 січня 1993 р.