вівторок, 9 січня 2007 р.

У довіднику - про Радомишль


У 1990 році, під завісу радянської епохи, Київським видавництвом «Вища школа» було видано економіко-географічний довідник «Міста України». Його укладачі В.Ковтун і А.Степаненко зібрали в цьому довідниковому виданні тодішні відомості про 434 міста України, їхнє економічне та географічне положення, виникнення й розвиток, промисловий, науковий і освітній потенціали, інформацію про демографію, соціально-культурну сферу тощо.
Одну зі статей видання було присвячено Радомишлю (її підготував А.Степаненко). Гадаємо, що теперішнім радомишлянам - вчителям і учням, господарникам і робітникам, усім, хто цікавиться минулим і сьогоденням міста, - цікаво буде порівняти тогочасний і сучасний рівень розвитку міста.
Статистичні дані наведені станом на 1989 рік (втім за останнім радянським переписом населення того ж таки 1989 року чисельність населення в Радомишлі становила 16698 жителів, у підпорядкованих Радомишльській міськраді Глухові Першому – 235, Сосновій поляні – 74).


 «Радомишль — райцентр на р. Тетерів (притока Дніпра), за 30 км від залізничної станції Ірша, за 70 км від Житомира. Перші літописні відомості про Мик-город(Мичеськ) відносяться до 1150 р. В ХVІ-ХVІІ ст. містечко, потім місто Радомисль. З 1946 р. місто має сучасну назву. З 1795 р.— місто.
Територія міста 833 га, з яких 491 га під забудовою. Зелені масиви і насадження займають 323 га, у т. ч. 46 га загального користування.
Населення 16,8 тисячі чоловік. На 1000 чоловік населення 16,5 тих, що народилися, природний приріст населення біля 100 чоловік за рік. На роботу в місто з навколишніх поселень приїздить 900 чоловік.
В структурі зайнятості населення переважаюче значення належить промисловості (40 відсотків загальної кількості зайнятих), будівництву (10,5 відсотка), сільському господарству (9,3 відсотка), транспорту і зв'язку (8 відсотків). Місто — організаційно-господарський та культурно-побутовий центр районного значення, центр АПК. Основні промислові підприємства: заводи — машинобудівний, капронових виробів, льонопереробний, цегельний, консервний, маслоробний, хлібний, крохмальний, комбікормовий, пивоварний, меблевий цех об'єднання «Житомирдерев», швейна фабрика, комбінат побутового обслуговування.
Житловий фонд 256,2 тис. кв. м, з якого 31,1 відсотка — суспільний. Житлозабезпеченість 1 людини 15,3 кв. м. Потужність водопроводу становить 2 тисячі кубометрів на добу, каналізації — 4,3 тисячі кубометрів на добу. В середньому на 1 людину з водопроводу подається 98,3 л води на добу. Місто газифіковане зрідженим (5,7 тис. квартир) газом.
В місті 4 загальноосвітні, музична і спортивна школи, 2 професійно-технічних училища; лікарня, поліклініка; Будинок культури, кінотеатр, 2 клуби, Палац спорту, З бібліотеки, музеї: історико-краєзнавчий, флори і фауни».


Газета «Зоря Полісся», 7 січня 1993 р.