Радомишльська «чорноморочка»

Навесні 1985 року на прилавках радомишльських магазинів з’явилися пляшки з узвичаєним у ті часи маркуванням мінеральних вод, на етикетках яких позначено було: «вода природна столова РАДОМИШЛЬСЬКА».

Розливали її на Радомишльському хлібозаводі у півлітрові скляні пляшки (до пластику в нас тоді, на щастя, ще не дійшли). Для цього на підприємстві, до якого свого часу приєднався харчокомбінат, де здавна у цеху безалкогольних напоїв випускали різного роду ситро (а працював же іще й алкогольний цех!), була уведена в дію глибинна свердловина, звідки й качали воду.

У формулярі зазначалося, що це – мінеральна вода, яка має лікувальні властивості: добре діє на шлунково-кишковий тракт, регулює роботу нирок та печінки. Термін її зберігання становив один рік. Вода «Радомишльська» до того ж мала приємний природний смак, тому користувалась попитом, недарма розливалась у дві зміни. За квартал завод виробляв біля 200 тисяч пляшок, сповна забезпечуючи потреби району, ще й реалізували її в інших регіонах області.

А радомишльські гострослови чи не відразу дали воді народну назву «чорноморочка» - на честь директора підприємства доброї пам’яті Олександра Чорномора, вмілого і підприємливого керівника.

На жаль, у кризові дев’яності виробництво згорнулося. Відновити його зараз уже і нереально, і, мабуть, неможливо, з огляду на шалену конкуренцію у цій сфері, як і на те, що теперішній хлібозавод ледь дає раду випіканню хліба. Відтак зосталась вода «Радомишльська» лише у згадках та в етикетках колекціонерів.

До речі, на підприємстві випікали також сувенірний пряник, що мав назву «Радомишль». Він фасувався у коробки із зображенням міста, тож його залюбки купували гості Радомишля, а також містяни, що дарували смачний сувенір рідним, особливо коли виїздили до них деінде на гостини.

Таким чином, хлібозаводівці чи не першими почали пропагувати Радомишль у своїх виробах.

У 1999 р. із уведенням в дію на пивоварному заводі лінії розливу напоїв у пластикові пляшки разом з «лимонадами» там почали розливати й природну воду (забрану так само із екологічно чистих підземних горизонтів), якій дали назву «Микгородська». З одного боку це популяризувало давню радомишльську місцину, що й досі зберігає пам’ять про літописний Мичеськ-Микгород (власне, на вулиці Микгородській  розташована й сама пивоварня), а з іншого – стало таким собі маркетинговим ходом. Адже популярною та доладу розкрученою була і залишається торговельна марка мінеральних вод «Миргородська», наразі покупці часом не надто звертали увагу, коли замість знаного полтавського бренду їм продавали воду, розлиту у Радомишлі. А ще наші пивовари запустили у серію кілька різновидів оригінального пива із назвою «Радомишль». Але це вже заслуговує на більш детальну окрему розповідь.

З радіопередачі «Студії «Радомишль», 22 березня 2009 р. (до Міжнародного дня води).