У гармонії з природою

Радомишлянин Сергій Боженко увійшов до числа переможців другого Національного конкурсу ділових та соціальних «зелених» проектів Green Awards Ukraine 2012. У номінації «Найкращий проект «зеленого» будівництва» його розробка «Автономна родова садиба» посіла третє місце.

- Мій проект, - розповідає Сергій, - це, власне, житловий будинок, який я збудував для родини в Радомишлі. Коли починав будівництво, поставив за мету спорудити дім з екологічно чистих природних матеріалів. По-перше, жити в такому будинку, безумовно, безпечніше для здоров’я, а, по-друге, значно дешевше обходиться його збудувати, бо будматеріал, як мовиться, під ногами...

За підрахунками С.Боженка вартість такої будівлі становить біля 130 тисяч гривень. Якщо ж зводити її самотужки, то здешевлення буде дуже й дуже відчутним.

Приміром, головний стіновий компонент споруди – глина, точніше, власноруч виготовлені на її основі саманні блоки. Сергій згадує про свої численні експерименти зі співвідношенням глини й соломи у складі саману, допоки досяг найоптимальнішого з точки зору і міцності, і теплоізоляції. Його висновки врешті підтвердили й науковці. Пробував він й інші в’яжучі матеріали, але глина виявилась найкращою.

Чимало поексперементував умілець і з змурованою в будинку піччю, що теж має унікальні теплові властивості, а її топка при цьому виглядає таким собі каміном, біля якого приємно погрітися. Лежанка печі до того ж невисока, трохи вища ліжка, і вмоститися на ній можна дуже зручно. Хоча піч тут не єдиний опалювальний елемент. На вході будинку привертає увагу таємничий щит, що, виявляється, є сонячним конвектором, який нагнітає тепле повітря до хати.

Пірамідальна форма даху будівлі теж невипадкова. За розмірами ця піраміда є «правильною» зі співвідношеннями сторін, як у стародавніх трипільців, інків чи єгиптян. Під такою пірамідою утворюється надзвичайно сприятливе біоенергетичне середовище.

Ще одна «пірамідальна», але поки недовершена споруда біля будинку являє собою водоконденсатну установку, що утворює природну, так би мовити, «росяну» воду, яку подеколи називають еліксиром життя.

Поле пошуків та досліджень Сергія Боженка надзвичайно широке. «Зелена садиба» - то лише один з їх напрямків. Зокрема, культивує він у власному господарстві принципи органічного землеробства, самотужки продукуючи на основі мікроорганізмів дивовижні органічні добрива. В їх ефективності уже сповна переконалися його сусіди, яким дослідник подарував ту біомасу, як кажуть, «на розвід». Не без гордощів демонструє він зразок, можна сказати, «бензину» - палива з надзвичайно високим октановим числом, перевершуючи за цим показником відомі промислові види пального. Отримав його дослідник шляхом переробки різноманітних пластикатів та полімерів, гори яких на віки забруднюють наше довкілля на сміттєвих звалищах. Чом не приклад для наслідування промисловцям?

Хоча тут, на його думку, головним гальмом є якраз виробники традиційного палива, що в жодному разі не допустять подібної конкуренції та, як наслідок, втрати надприбутків…

Сергій Боженко не вважає себе у своїх дослідженнях і розробках якимось першовідкривачем. Адже запозичив втілювані ідеї з відомих наукових та популярних джерел, повсякчас підтримує зв’язки зі знаними авторитетами у цій царині й однодумцями, залюбки бере участь у наукових конференціях, де ділиться власним досвідом. Втім ентузіаст переконаний, що більшість впроваджуваних нині «зелених» технологій прийшли до нас із сивої минувшини, від наших пращурів, котрі жили у міцній гармонії з природою. Саме такої гармонії він прагне сам і закликає до неї інших.

Газета «Зоря Полісся», 19 квітня 2013 р.