Про Пилиповичі і пилипонів

Щодо походження назви села Пилиповичі деякими дослідниками висловлювалось припущення, що вона може бути пов’язана зі старообрядцями, яких ще називають пилипонами, пилипами. Саме таке тлумачення мають ряд сіл, у назві яких міститься кореневе «пилипи». У їх переліку є й «однофамільці» наших Пилиповичів.

Проте дослідження історії села переконливо спростовують таку версію. Насамперед – перша писемна згадка про цей оселений пункт. Датована вона 1572-м роком і пов’язана з обміном Києво-Печерською лаврою своїх земель навколо Зибівщини (Зубівщини) на землі, що належать земельникові Київському Стефану Пилиповському. У переліку маєтностей пана Пилиповського, які домовлені до обміну і належать до його маєтку в Пилиповичах, названі урочище Монастирище і острів Глухів.

Угоду про обмін уклали архімандрит Києво-Печерського монастиря Мелетій Хребтович (на підставі рішення собору церковного) і пан Стефан Пилиповський із синами. 
Отже, 1572 року село вже мало назву Пилиповичів і, враховуючи зазначену в угоді згадку про те, що належні панові Пилиповському землі навколо Пилипович є його батьківщиною, назва ця безумовно походить від прізвища свого власника і, вочевидь, засновника. Цікаво, що свої нові володіння, придбані на Подніпров’ї, нащадки Стефана Пилиповського назвали Новими Пилиповичами, підтверджуючи свої родинні зв’язки з маєтностями на Радомишльщині.

 Стосовно ж старообрядництва, то воно виникло після розколу у Московській православній церкві, що стався 1666 року. А назва «пилипони» взагалі почала з’являтися лише з ХVІІІ століття. Відтак до села Пилиповичі на Радомишльщини вона не має жодного стосунку. 
  До того ж за реєстром подимної податі Київського воєводства 1683 року Пилиповичі вже названі власністю Києво-Печерської лаври і звідти з 12 димів (господарств) сплачувалося три злотих. Зрозуміло, що православна церква безпосередньо у своїх володіннях аж ніяк не допустила б появу розкольників.

Пилиповичі. Ще відчутний подих минувшини.

Так само не пов’язане з цією релігійною течією й селище Біла Криниця нашого району, де також подекуди прагнуть знайти зв’язки зі старообрядцями. Адже ієрархічною столицею старообрядницької церкви є селище… Біла Криниця (!), розташоване, щоправда, на Тернопіллі.

Хоча старообрядництво у наших краях таки присутнє. Село Новосілка засноване й заселене було у ХІХ столітті старообрядцями-колоністами з Рязанщини. Тож у розмаїтті церков і релігій, присутніх на наших теренах, маємо й таку.

Газета «Зоря Полісся», 5 квітня 2013 р.