середа, 29 березня 2000 р.

Щоб урожаїлась земля радомишльська


Як свідчать історичні джерела, колишній Радомисльський повіт, що охоплював сучасні райони По­ліської зони Житомирщини і Київ­щини, у сільськогосподарському відношенні вважався малопродук­тивним. Особливо це стосувалося центральних і північних волостей (Потіївської, Чоповицької, Стремигородської, Вишевицької, Малинської), де переважали піскува­ті і супіскуваті грунти. За дани­ми 1913 р. ці землі оцінювалися у 8,6 — 8,9 мільйона рублів (для порівняння у Кичкирівській, Брусилівській, Коростишівській волос­тях вартість землі становила біль­ше 16 мільйонів). Тож урожаї тут були вкрай низькими, значні пло­щі піщаних земель не використо­вувались зовсім.
Саме з метою підвищення ро­дючості поліських грунтів виник у наукових колах задум створи­ти в регіоні дослідну сільськогосподарську станцію. Ініціатором цієї справи був агроном-дослідник О.М.Засухін. Ознайомившись із досвідом ведення дослідної спра­ви на пісках Прибалтійської і Польської губерній, він зумів пе­реконати губернське і повітове на­чальство в необхідності створення такої станції на Поліссі. І в 1914 році в селі Федорівці Вишевицької во­лості почала діяти Радомисльська дослідна станція. Першим її ке­рівником став саме О.М.Засухін.
Після трагічної загибелі О.М.Засухіна в грудні 1922 р, на знак визнання значних заслуг у агродослідній діяльності в Україні наркомзем республіки ухвалив на­звати Радомисльську дослідну станцію його ім'ям.
Назву Радомисльська станція носила до 1925 року. Потому неодноразово змінювалась її під­порядкованість, мінялись назви: Поліська обласна сільськогоспо­дарська дослідна станція, Україн­ська зональна станція картопля­ного господарства. З 1961 р. і до­нині це — Поліська дослідна станція імені О. М. Засухіна, під­порядкована з 1968 р. інститутові картоплярства УНДІ землероб­ства (нині – Інститут картоплярства Української Академії аграрних наук).
За роки діяльності станція по­всякчас розширювала свою науко­ву роботу. Поряд із суто агрохі­мічними впроваджувались зоотех­нічні, економічні, технічні дослід­ження. З 1929 року на станції почав діяти відділ селекції і на­сінництва. Діяльність науковців станції широко пропагувалась в наукових працях, через різнома­нітні семінари, участь у вистав­ках,    ярмарках    і т.ін.
У послужному списку таланови­тих учених і дослідників В.Козакевича, С.Дувіна, А.Бєлікова, І.Бодиська, М.Островського, В.Матушинського, П.Письменко, В.Кирієнко, І.Карповича, В.Вишневського, В.Сидорчука, О.Гончаренко, А.Демської, І.Андрієнка, І.Козуня та бага­тьох інших, хто працював тут у різні роки, було створено широко відомі сорти жита (Поліське, Жи­томирське), люпину (Синій, Кор­мовий), картоплі (Поліська роже­ва, Зов, Гарт, Посвіт, Каскад, добро чин, Тирас, Дара, Тетерів  та ін).
У 1973 р. на станції було ви­ведено середньоранній сорт картоп­лі, який дістав назву Радомишль­ська. На дослідних ділянках у 1981 р. її врожайність становила 575 центнерів. Сорт цей дістав схвальну оцінку картоплярів, йо­го культивували свого часу в ря­ді господарств району. Та й уза­галі Радомишльський район тра­диційно вважається своєрідним полігоном для випробування і впровадження наукових розробок дослідників з Федорівки. У 1992 році, до речі, Поліській дослід­ній станції ім. О.М.Засухіна, було передано в користування землі с.Вирви, де діє виробничий підрозділ.
Нині науковці і фахівці станції працюють над створенням нових високоврожайних і стійких сортів картоплі, розробляють і впроваджують продуктивні й ефективні технологічні процеси виробництва елітного насіння бульб та екологічно безпечні і ресурсозберігаючі технології картоплевиробництва.


Історія станції продов­жується сьогодні в нових науко­вих пошуках її творчого і тала­новитого колективу, щоби збага­чувалась і набирала сили земля наша.

Газета «Зоря Полісся», 25 травня 1999 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар