Танкова битва, що розгорнулась у
листопаді-грудні 1943 року на рубежі Чоповичі – Фастів, належить до найбільших
танкових баталій Другої світової. За деякими оцінками, у ній з обох сторін
протидіяло не менше сталевих монстрів, ніж під Прохорівкою на Курській дузі.
Одним із важливих оборонних пунктів
для Радянської армії були Заньки, де німецьким танковим асам (а сюди Вермахт
перекинув з Італії елітну танкову дивізію «Адольф Гітлер», озброєну
найпотужнішими на ту пору «Тиграми») протистояла 12-а Гвардійська танкова
бригада. Тут хоробро та мужньо тримала оборону танкова рота цієї бригади.
З нагородного листа Героя Радянського Союзу
Василя Єрмолаєва:
«Командир
танка Т-34 12-ї Гвардійської танкової бригади, молодший лейтенант. Рік
народження 1924. Народився у станиці Псебай Краснодарського краю. Рідні
проживають у ст. Кримській Краснодарського краю. В Червоній армії з 15.5.42 р.
Призваний Мостовським РВК. Участь у бойових діях по захисту СРСР з 6 грудня
1943 р. – 1-й Український фронт. Загинув 7.12.43 р.
Командир
танка Т-34 молодший лейтенант Єрмолаєв в селі Заньки на своєму танку вступив у
бій проти чисельно переважаючих сил противника. В цьому нерівному бою тов.
Єрмолаєв своїм умінням досконало володіти зброєю і стійкістю, виявленою в бою, знищив 4 танки
і до 30 чол. піхоти. Противник, розлютований стійкістю радянського танкіста, і
незважаючи на свої втрати, вдруге здійснив атаку, посилену важкими танками типу
«Тигр», але й це не зламало бойового духу тов. Єрмолаєва. Змінивши бойову
позицію та вміло замаскувавшись, танк влучним вогнем підбив ще два танка
«Тигр». У цьому бою танк тов. Єрмолаєва загорівся. «Вперед» – дав команду тов.
Єрмолаєв, і екіпаж, натхненний героїчними подвигами свого командира, на
палаючому танку рушив на таран проти німецького танка «Тигр». При зіткненні
обидва танка вибухнули. Смертю Героїв загинув екіпаж тов. Єрмолаєва.
За
стійкість і мужність, виявлені в бою з німецькими окупантами, тов. Єрмолаєв
гідний урядової нагороди «Герой Радянського Союзу», посмертно…»
Подання на присвоєння високого
звання було зроблене 9 січня 1944-го, а указ Президії ВР СРСР підписано
тогорічного 25 серпня.
Між тим, останній лист рідні Василя
Єрмолаєва отримали від нього в жовтні 43-го, ще коли юнак навчався у
Ленінградському танковому училищі, тож попервах вважали його зниклим безвісти…
З нагородного листа Героя Радянського Союзу
Андрія Тимофєєва:
«Механік
водій танка Т-34 3-го батальйону 12-ї Гвардійської танкової бригади, сержант.
Рік народження 1918. Народився у Москві, де й проживають рідні. В Червоній
армії з 8.5.43 р. Призваний Краснопресненським РВК м.Москви. Участь у бойових
діях по захисту СРСР з 6 грудня 1943 р. – 1-й Український фронт. Загинув
7.12.43 р.
Механік-водій
танка Т-34 сержант Тимофєєв у складі свого екіпажу в селі Заньки вступив у бій
проти чисельно переважаючих наступальних сил піхоти і танків противника.
Вправно володіючи технікою керування танком і перебуваючи під потужним танковим
та артилерійським вогнем противника, тов. Тимофєєв своїм умілим маневром
водіння сприяв командирові танка у знищенні впродовж півторагодинного бою 4
німецьких танків Т-4. Обійнявши новий рубіж оборони і добре замаскувавши свій
танк, через відкритий люк тов. Тимофєєв корегував вогонь по танках, що
насідали, посприявши підбиттю ще двох танків.
Відбиваючи
атаки піхоти й танків противника і не маючи прикриття власної піхоти, танк
виявився оточеним ворогом і був підпалений. Як кращий син народу і патріот
нашої Батьківщини, на палаючій машині тов. Тимофєєв пішов на таран німецького
танка Т-6, при зіткненні обидва танка вибухнули.
Сам
тов. Тимофєєв від вибуху загинув смертю хоробрих. За виняткову сміливість та
відвагу, виявлені в бою, за вміле використання танка у сутичці з ворогом,
завдяки чому було знищено 7 танків і 30 піхотинців противника, тов. Тимофєєв
гідний урядової нагороди «Герой Радянського Союзу», посмертно…»
Поховано звитяжців у Братській
могилі, що на Заньківському сільському цвинтарі, де встановлено пам’ятний
обеліск. А на згадку про танкові баталії, які точилися тут на початку зими
1943-го, в центрі села застиг на п’єдесталі справжній танк, що свого часу
прибув сюди власним ходом.
Увічнено героїзм танкістів і
засобами філателії. Свого часу Міністерством зв’язку СРСР було випущено
маркований конверт, присвячений подвигові В.Єрмолаєва та А.Тимофєєва.
Газета «Зоря Полісся», 24 грудня 2021 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар