Колишній санітар райлікарні Семен Петрович Новиченко
довгий час був уособленням розвитку медичної галузі в місті і районі. 20-річним
юнаком почав він у 1908 році свій трудовий шлях у нововідкритій тоді в
Радомишлі на вулиці Бульварній (нині Шевченка) земській лікарні. І відтоді
незмінно сумлінно виконував свою благородну місію на ниві охорони здоров’я, незважаючи на будь-які соціальні
потрясіння. Недарма ж був удостоєний звання «Відмінник охорони здоров’я».
Він часто розповідав цікаві історії з минулого,
згадував колег, з якими доводилося працювати, і які свого часу в пору
військових протистоянь революційної пори врятували йому життя.
Це було навесні 1920-го. Перед приходом до
Радомисля польських військ Пілсудського хворих і поранених червоноармійців, аби
врятувати від полону, було випущено з лікарні. За це Новиченка піддали
тортурам.
Пораненого, його порахували за вбитого і віднесли
до моргу. Тільки на третю добу санітари, що зайшли до приміщення, виявили свого
колегу живим і негайно занесли до операційної. Майже місяць боровся він зі
смертю. І невдовзі знову приступив до своїх обов’язків.
Любив санітар розповідати один епізод, що стався з
ним після вигнання з Радомисля гітлерівців у 1944 році. Час тоді був воєнний,
тривожний. У навколишніх лісах рейдували угруповання ОУН-УПА, тому відповідні
органи вимагали повсюдної пильності.
Якось уночі, коли С.Новиченко чергував у лікарні,
до будинку під’їхав легковик.
З нього вийшло четверо, підійшли до дверей і гучно постукали, вимагаючи
відчинити. Пильний черговий негайно зателефонував у міліцію та повідомив, що до
приміщення прагнуть потрапити невідомі особи.
Відтак лікарню хутко оточила оперативна група
(міліція в ту пору містилась неподалік) і затримала приїжджих. Після перевірки
документів з’ясувалося, що
одним із цих непроханих гостей був … тодішній міністр охорони здоров’я УРСР.
- Я чекав прочуханки, - розповідав згодом санітар,
- але міністр натомість потиснув мені дружньо руку та ще й пожартував на додачу…
А у 1958 році з нагоди 50-річчя роботи С.П.Новиченка
в Радомишльській лікарні надійшло на його адресу з міністерства привітання.
Газета
«Зоря Полісся», 19 червня 1996 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар