четвер, 10 липня 2008 р.

«Ми на човнику катались…»


На багатьох давніх світлинах Радомисля, де зафіксовано притетерівські краєвиди, неодмінним річковим атрибутом є човни. Вони переконливо засвідчують, що тогочасні радомисляни залюбки каталися на них Тетеревом.

  
Тоді взагалі річка була куди ширшою, ніж нині, це помітно на усіх знімках. Зроблено фо­тографії з одного місця, з бе­рега, протилежного так званому «дитячому пляжу».


Краєвиди мі­ста на цих фото впізнаються відразу.


А от інший ракурс трохи незнайомий. На ньому зображено міст через Тетерів з Микгорода на Рудню. (Між іншим, будино­чок у центрі зберігся й донині на самому початку вулиці Микгородської). Це була у ті часи го­ловна магістраль до Києва. Не­дарма й вулиця, якою він про­ходив, звалась Великою Київською. За­лишився лише маленький її відрізок біля лісгоспу. А звідти він ішов сучасними вулицями Карпенка, через озеро Прірву, Толстого і Старокиївською.


Врешті човни були важливим атрибутом не лише дозвілля, а й промислу – для рибальства, а часто-густо також транспортним засобом для переправи через річку, де не було моста чи бодай кладки. Та й нерідко їх зносило повінню.


Біля Рудні. Малюнок Л.Добровольського. 1960 р.


Човни на Тетереві. Малюнок Г.Шпанюк. 1984 р.

Аби повернути давню приємну традицію, у 1965 році на Тетереві у місцині, яку радомишляни називали Гальоною, біля впорядкованого куточку відпочинку в урочищі Капличка було обладнано човнову станцію. Опікувалося нею товариство мисливців та рибалок. Тут на воді спорудили невеличкий дерев’яний помост (такий собі причал), звідки, сівши у човен, можна було за помірну плату здійснити річкову прогулянку.


Біля човнової станції на Тетереві.

Тоді ще й Тетерів був пов­новодним, з тихою спокійною течією, тож катання на чов­ні дійсно давало насолоду.
  


Отак виглядала занедбана човнова станція у 1979 році.


А це – у 1981-му.

Згодом, коли впорядковано було міський став, човно­ва станція діяла вже на звісному ставковому острові. Але без належного догляду добра справа також занепала. Втім у 1993-му катання ставом на чов­нах, а ще на водних велосипедах – катамаранах, відродило новостворене ак­ціонерне товариство «Черво­на рута», яке опікувалося і ставом, і «островом». Одначе – поки трималося на плаву в переносному розумінні, тобто мало кошти. Відтоді човнове катання із загального сервісу стало лише чиїмось власним уподобанням.


Човнова прогулянка у «Замку «Радомисль».

На річках, проте, з огляду на їх повсюдне обміління, плавзасоби, власне, вже й не особливо потрібні. Бо, як розповідають любителі човнових походів по Тетереву, нині це не лише плавання, а й перетягування на собі човна на мілинах, яких зараз, даруйте за річковий каламбур, хоч греблю гати.
Що ж, мости, острови, чов­ни відродити при бажанні мож­на. З річками справи складніші. Недбальства природа не про­щає.


Газета «Зоря Полісся», 10 липня 1993 р.



Немає коментарів:

Дописати коментар