неділя, 3 березня 2013 р.

Наш земляк удостоєний однієї з найпрестижніших премій


У лютому 2013 року Україною промайнула сенсаційна і водночас приємна звістка: вперше представник нашої держави став лауреатом  Міжнародної Премії Миру Гузі — азійського аналога Нобелівської премії. Такої почесної відзнаки був удостоєний головний лікар обласного Чернігівського протитуберкульозного диспансеру Валерій Павлович Дубров, уродженець міста Радомишля.


Премію Миру Гузі заснували національний герой, партизан часів Другої світової війни, котрий боровся з японським гнобленням і став відомим борцем за права людини, Джеменіано Гузі та його дружина. Ця Премія -  найвідоміша в Азії і одна з найвідоміших у світі. Щороку з тисячі претендентів на її отримання обирається в середньому півтора десятка лауреатів за досягнення в різних номінаціях: миротворчість, дипломатія, гуманітарна та соціальна робота, освіта, благодійність, а також - за звершення в таких галузях науки, як медицина, фармацевтика, юриспруденція.
Наш земляк потрапив до їх переліку, здійснивши, можна сказати, прорив у лікуванні туберкульозу. У клініці В.Дуброва було вперше застосовано новий препарат американської компанії - енерсель, що являє собою вдосконалену формулу розведених рослинних екстрактів, запозичену з давньоєгипетських манускриптів. Цей імуномодулятор, котрий можна назвати справжньою панацеєю у боротьбі з туберкульозом легень та їх онкозахворюванням, навдивовижу мобілізує захисні сили організму. Відтак термін одужання хворих прискорився у 6—8 разів, відтепер рахунок йде не на місяці, а на десятки днів. Нині  колектив Чернігівського облтубдиспансеру під керівництвом свого головлікаря працює за подібною схемою з групою хворих на ВІЛ.
Саме виробник енерселю номінував В.Дуброва на Премію.
На урочистій церемонії нагородження, що традиційно проходить у столиці Філіпін Манілі, Валерій Павлович у промові зазначив: «Це премія — не моя, а моєї молодої країни України і колег-фтизіатрів. Пригадуючи слова американського астронавта, котрий ступив на Місяць, подивився на Землю і мовив: «Господи, яка вона маленька і яка красива!», хочу сказати: давайте всі разом берегти нашу планету від голоду, злиднів та інфекційних захворювань!»
Заслужений лікар України Валерій Дубров народився у Радомишлі 1948 року. По війні його батьки мешкали у нашому місті разом з бабусею. На початку п’ятдесятих родина переїхала до Кременчука, де майбутній лауреат закінчив школу. Потому він навчався у Вінницькому медінституті, здобувши фах лікаря-фтизіатра.
Декілька років разом з групою колег боровся з епідемією туберкульозу в Алжирі. В цій країні й досі згадують відданих своїй справі фтизіатрів як національних героїв.
І хоча радомишльський період у житті В.Дуброва був недовгим, у нашій розмові він з теплотою згадував місто свого раннього дитинства, будинок на Старокиївській навпроти колишнього крохмального заводу (ця будівля не збереглась), де мешкала родина. Подякувавши за привітання від земляків, Валерій Павлович зауважив, що завжди з приємністю приїздив до Радомишля в гості до рідних, і неодмінно при нагоді завітає в рідне місто ще не раз.
 
Газета «Зоря Полісся», 1 березня 2013 р.


Немає коментарів:

Дописати коментар