Нові часи, нові
звичаї… Сучасники, що нині прагнуть зберегти світлини власні та родинні, вже
використовують задля створення альбомів цифрові та інтернетні ресурси. Щоправда, для їх наповнення
зафіксованими на фото миттєвостями минулого звертаються усе ж до паперових
знімків, що зберігаються у старих альбомах. Зрештою, це таки реальна можливість
донести їх до наступних поколінь.
Цікаву фотогалерею з історії
Іршанської школи започаткував на створеній фейсбучній сторінці «Ірша. Школа
вчора, сьогодні, завтра» колишній її учитель Сергій Рябченко, що нині вже на
заслуженому відпочинку.
Іршанська
школа. Світлина 1952 року.
Він зокрема поставив за мету
розмістити на ній усі фото шкільних випусків, що їм присвятив один з розділів
сторінки.
Натепер віднайдено та оприлюднено 38
випускних світлин. Для повноти додано до колекції, крім того, фото випуску
вечірньої школи робітничої молоді, що діяла в Ірші. А от з «основних», як
скрушно зазначає пошуковець, немає деяких з перших та останніх. Що стосується
найдавніших, ще довоєнних та перших повоєних, то, на жаль, тогочасних
випускників уже немає серед сущих на нашій землі. Подеколи відгукувалися
нащадки. Втім не всі, з ким таки вдалося зв’язатися, володіють сучасними
цифровими технологіями, тож є сподівання, що таки посприяють бабусям та дідусям
їхні діти й онуки.
Водночас Рябченко із жалем
констатує, що запізно почав ці пошуки. Як не прикро, але, коли відходили у
вічність колишні шкільні вчителі, виїздили із села, про це не думалося, тож
їхній фотоспадок навіть рідним, скоріше за все, виявився непотрібним. Дещо
відтак уже втрачене назавжди. Звісно, міг би бути свого часу створений куточок
історії школи і в самому закладі. Але й колись, і тепер учителі-історики, як не
прикро, особливого інтересу до такої ідеї не виявляють.
Сам Сергій Володимирович за фахом
вчитель біології та хімії, продовживши у шкільних науках справу батьків (вони
також тривалий час учителювали в Ірші). Позаяк на відміну від сучасних
тамтешніх освітян, що здебільшого є «варягами», і селище, і школа рідні для
нього. А за своїм основним, так би мовити, профілем він, до речі, доволі знаний
на довколишніх теренах як пристрасний садівник та городник.
Зрештою, занурившись у фотографічну
шкільну минувшину, відкрив для себе біолог та хімік чимало історичних тонкощів
і цікавинок.
Скажімо, у 1962-63 роках випусків у
старших класах просто не було. У ті роки в СРСР здійснювався перехід з
десятирічної до одинадцятирічної середньої освіти, тож після випуску
десятикласників наступний випускний, але вже 11-й клас, виходив із стін школи
через два роки. І навпаки: у 1966-му, коли десятирічка повернулась «на круги
своя», випускалися зі шкільних стін одночасно 11-й та 10-й класи. З подібних
реформаторських причин «випадають» деякі роки випусків і в наш час.
А от випускних світлин 1953 року не
існує взагалі. І не тільки з Іршанської школи, а й повсюдно по колишньому
Радянському Союзу. У тогорічному березні й надалі країну Рад охопила «невимовна
туга й жалоба за померлим вождем усіх народів, дорогим товаришем Сталіним».
Звісно, на тому скорботному тлі не могло бути мови не тільки про випускні бали
у школах, а й про традиційні загальні фото випускників. Їх просто заборонили.
Хтозна, можливо, десь і траплялися якісь аматорські знімки, проте до
професійних фотоательє таких замовлень не робилося.
Перший шкільний
дзвоник у 1954-му.
Щодо відсутніх
у зібранні інших випускних фото Іршанської школи, зберігаються сподівання, що
вони з часом таки поповнять шкільну колекцію, й не лише віртуальну. А добрий приклад іршанців хай
надихає до його наслідування ентузіастів по всіх усюдах.
Газета «Зоря Полісся», 3 листопада 2023 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар