«Триматиме на грудях повний оркестр!..»

 

У четвер 21 серпня 1908 року в повітовому місті Радомислі Київської губернії відбулась надзвичайно цікава й неординарна для містян подія. Надбанням історії вона стала завдяки отакій світлині, яка має безпосередній стосунок до того, що у той день відбувалося.

Атлет, зображений на фото, стоїть біля театральної афіші, яка сповіщає про загальнодоступну виставу, анонсовану як «Вечір задоволення і насолод». Зазначено, що відбуватиметься вона в театрі Радомисля і пропонуватиме глядачам насичену й різноманітну програму.

У програмі цього, за сучасною термінологією, шоу були виступи співачки А.Давидової – виконавиці арій з опер і оперет, дива провінційного фокусника, попурі з пародій на опери «Кармен», «Демон» та «Паяци».

Головною родзинкою вистави презентовано номер відомого атлета і борця Г.Сулими, який вірогідно й рекламує себе на світлині. Він продемонструє радомишлянам силові вправи та богатирські забави, покаже захопливу гру мускулів, а ще – триматиме на грудях повний оркестр музик!

 

Такий вечір задоволень та насолод дарували містянам київські артисти, які час від часу виступали у популярному тогочасному розважальному парку Києва, що на французький манер іменувався «Шато-де-Фльор» («Замок квітів»), і вдало сполучав сценічні й забавні майданчики. Час від часу кумири київських сцен, вочевидь, розважали не лише губернську, а й провінційну публіку, спонукаючи її, крім того, до наслідування звісних і гучних назв. Хтозна, чи не після цієї вистави невеличкий садок довкола радомисльського театру містяни подеколи теж почали називати «Шато-де-Фльор». У ньому після рекламованого дійства, як подано на афіші, мало відбутися народне гуляння.

До речі, міський театр Радомисля мав офіційну назву «Експрес». Саме так у ту пору іменували мережу видовищних закладів, що діяли в багатьох містах і поєднували в собі класичний театр та кінематограф.

У Радомишлі ця культосвітня споруда, що містилась на теперішній вулиці Міськради на місці нинішньої панельної двоповерхової «хрущовки», функціонувала до 1962 року, коли в місті відкрився новий кінотеатр. А «старий» поставили на ремонт, але через рік він раптово згорів. За офіційною версією – від дитячих пустощів з вогнем. Насправді ж мало місце розкрадання будматеріалів та інших махінацій під час ремонту – така собі доволі поширена тодішня корупція, що не поборена нашим суспільством дотепер.

 

Колишній театр-кінотеатр у Радомишлі. Світлина 1960-х рр.

Втім і колись, і зараз його увагу часто-густо відволікають від громадських проблем «хлібом та видовищами», влаштовуючи не тільки мистецькі, а й політичні «шоу».

 

Газета «Зоря Полісся», 8 серпня 2025 р.