Хай украдена весна стане Переможною!

 

У Вишевицькому Будинку культури було презентовано нову книжку місцевої мисткині Марії Дорощук. Це її друга поетична збірка, що має назву «Украдена весна».

 

Як зазначає поетеса у передмові до видання, її особливі стосунки з весняною порою, в яку вона з’явилась на світ, завмерли 24 лютого 2024-го. Відтоді Маріїн життєвий годинник почав відлік зовсім іншого життя, що в ньому, здавалося б, не було місця для весни в душі і для власної поетичної творчості. Але натомість творчі порухи набули нових тем – військових, насичених не лише болючими й трагічними рядками, а й оптимістичними, переможними, щоби боротися й триматися.

Марія тримає цей дух завдяки неослабній волонтерській діяльності і завдяки віршам, що лягли на папір уже у воєнну пору. Відтак їх назбиралося достатньо, аби скласти нову поетичну книжку.

Її народження – це завжди подія, попри воєнні чи будь-які інші лихоліття. Бо здавна відомо, що справжнє поетичне слово всякчас надихає на боротьбу, допомагає триматися, долати біди й негаразди, гуртуватися та єднатися. Такими мотивами пронизані вірші вишевицької поетеси, що увійшли до збірки.

Два роки безстрашно ми дивимось смерті у очі,
Два роки в молитвах не знаємо спокою й сну.
Переступний рік наступив, сподіваюсь, пророчий,
Дасть Бог, принесе нам украдену нагло весну…

   Ці та інші поетичні рядки Марії Дорощук лунали того дня на вишевицькій сцені. Доповнювали їх своїм співом знані виконавці – житомирянин Олексій Буднік та радомишлянин Віталій Домбровський, учасники художньої самодіяльності Вишевицького Будинку культури – Катерина Лейко та жіноча група народного колективу «Вишевичанка», а також танцювальний гурт «Вишневий цвіт», що додавав дійству хореографічного колориту.

Свої віншування та привітання виголошували членкиня Спілки письменників України краянка Наталія Ярмолюк, колеги по сцені й земляки.

– Мені надзвичайно приємно стрічати на життєвому шляху людей з великими серцями, які без тіні заздрощів поруч зі мною і в сірі й тривожні сьогоденні будні, і в хвилині торжества, зазначила Марія Дорощук, дякуючи землякам і гостям дійства, які розділили з поетесою народження її нової книжки. – Я збагнула, що справжні друзі ті, які можуть не лише співчувати, а й порадіти за тебе.

Доземний уклін вона висловила глядачам за щире сприйняття, за душевну, родинну атмосферу, за донати для ЗСУ, бо ж презентація була благодійною.

Марія, крім того, надзвичайно вдячна всім, хто придбав її новодрук. Адже це дало змогу авторці здійснити свій головний задум: за кошти, вилучені від продажу її книги «Украдена весна» (а це 27300 грн) було придбано FPV-дрон, який відразу передали військовому капеллану Артему Гришину для потреб 47-ї бригади.

А ще вона вдячна за фінансову підтримку презентації місцевому підприємцю Миколі Бойченку, вдячна за численні слова привітань на її адресу, що лунали у залі і лунають поза його межами у соціальних мережах.

 

Я щиро вдячна долі за любов
Безмежну, щиру, чаром оповиту...
Вона мені дарує крила знов, –
Безкрилою я б не зуміла жити.

Я вдячна їй за визнання людське,
Яке дорожче за сумнівну славу.
І, хоч воно, як щастя, нетривке,
Проте, я володію ним по праву! 

А найчастіше до своїх вітань шанувальники Марійчиного поетичного слова додавали сокровенне для всіх побажання, щоби книжка нових віршів талановитої  самобутньої поетеси називалась «Переможна весна»!

І одного весняного ранку
Ми зачинимо двері у ніч,
І скупавшись в росі, на світанку
Вийдем сонцю ясному навстріч!

Струсим втому, омиємо рани
І молитву зішлемо в блакить,
І попросимо сонце весняне,
Щоб навчило, а як воно жить.

Посміхатись, радіти, співати,
Сіять квіти, ростити дітей…
Через біль, через відчай і втрати
Вірить в Бога і в добрих людей.

І зберігши в душі все нетлінне,
Ще сильніше, ніж досі, любить
Рідну землю – свою Україну,
Ради неї вмирати і жить!

 

Газета «Зоря Полісся», 3 травня 2024 р.