суботу, 15 листопада 2014 р.

Доторкнутись до прекрасного


У черговий раз село Леніне (між тим сьогодні все частіше вживається його стародавня первісна назва Ставки) стало місцем зібрання відомих і молодих художників, які проводили тут пленер – так живописці називають роботу на природі, коли на полотнах відтворюється довкілля, що постає перед очами художника. Таке своєрідне відображення основних етапів реконструкції тамтешнього старовинного маєтку започаткував його власник - відомий колекціонер і меценат Олексій Шереметьєв.

Спочатку пленер дістав назву «Околиці маєтку Вангенгеймів». Бо саме ця голландська родина господарювала у ставецькому маєтку на межі ХІХ і ХХ століть. Досі у переказах місцевих мешканців зберігаються надзвичайно теплі та вдячні спогади про Ольгу Вангенгейм, яка власним коштом побудувала і відкрила у Ставках школу, що слугує тут донині, сама, до речі, й учителювала в ній.


Проте під час реставраційних робіт, які активно ведуться у садибі, фахівці дійшли висновку, що вік цієї споруди значно давніший. Принаймні на цеглинах виявлено клеймо 1792 року. У кінці ХVІІІ – на початку ХІХ століття власниками села були шляхтичі Дуніни-Вонсовичі, котрі й збудували тут свій палац. Врешті підтвердили це й віднайдені в архівах плани ставецьких маєтностей Вонсовичів.
Наразі зміна назви лише посилює значимість відновлення стародавньої споруди і надає більшої поваги до тих, хто опікується цим.


Попервах викладачі та студенти Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури зібралися у Леніному влітку, представивши потому місцевій громаді свій перший тутешній доробок. Згодом сюди навідалися художники з Полтави. І от під орудою невтомної Наталії Сухоліт у жовтні столичні митці провели в Ставецькому маєтку осінній пленерний сезон. Цього разу живописний десант до Леніного склали викладачі академії Петро Лебединець, Галина Попінова та Олександр Храпачов, до яких приєдналися молоді таланти Алла Алексєєва, Роман Гаврилюк, Анатолій Паньковик, студенти Ростислав Дудченко, Валерія Лисяк, Катерина Рейда, Дмитро Тарасенко та китайський художник Сун Ке.
Останні четверо тут уже вдруге, тож не приховують свого задоволення від нової нагоди побувати у цих мальовничих краях.


Сун Ке щиро зізнався, що більше йому сподобалося працювати саме осінньої пори:
- Восени кольори яскравіші й різноманітніші, в Китаї мені таких бачити не доводилося. Та важливо, що на відміну від літа спека і комарі не заважають. З задоволенням побував би тут і взимку…

Катерина Рейда за спеціалізацією – художник-графік. Чудове враження справляє її графічна композиція «12 художників» - такий собі модерновий і водночас гротескний концентрований вираз художнього погляду на усіх учасників пленеру та їхні будні у Леніному. Водночас вона представила для огляду написані нею тут класичні пейзажі.
- Іноді корисно переключитися на інший жанр, бо одноманітність втомлює, - каже молода художниця.


Підтверджує цю тезу й Роман Гаврилюк, який зазвичай займається церковним розписом. Втім, можливо, знадобиться цей його досвід, коли дійде черга до оздоблення стародавніх залів палацу.


А от Петро Лебединець, чиї авангардні роботи широко відомі не лише в Україні, а й за її межами, навпаки починав колись з традиційного реалістичного живопису, потому почав експериментувати з барвами, з пластикою кольорів. У Леніному він створив нові абстрактні полотна, навіяні йому місцевими враженнями.
- Місцевість, природа не можуть не надихати на творчість, - розповідає митець. – Коли ми сюди приїхали, стояла чудова золота осінь. То був справжній рай для наших пейзажистів, хоч і недовгий.


Оглядаючи представлені для огляду художні роботи, місцеві жителі та гості Леніного сповна насолоджувалися роботами майстрів пензля, обираючи кожен для себе з-поміж них щось особливе, котре, як мовиться, залягло в душу. Ставчани до того ж мали змогу вгадати той чи інший краєвид, місцину або звичайну сільську господу.



- Це чудово, коли люди мають змогу доторкнутися до прекрасного, - поділився своїми враженнями від виставки голова райдержадміністрації Петро Сергієнко. – Бо кожен такий культурно-мистецький захід сприяє підняттю культурного рівня і регіону загалом, і його жителів. А ще, напевне, залучатиме сюди туристів, розвиваючи відповідну інфраструктуру. Слід сподіватися, що, коли відновиться палац, виставки тут стануть постійними. Тож слова вдячності за добру справу і художникам, і меценатові.
Вражений побаченим, заступник голови районної ради Олександр Кобилинський зазначив, що подібні мистецькі акції – то велика честь для Радомишльщини.
- Треба тільки вітати меценатів, які, попри важку ситуацію в країні, прийшли до нас, прийшли в село, і несуть людям красу мистецтва та радість.


Олексій Шереметьєв з цього приводу зауважив, що у грудні доробок учасників пленеру буде представлено в одному з виставкових залів Києва, видано художній каталог. А ще він запевнив, що реконструкція маєтку має завершитися наступного року.
- Ми прийшли сюди з миром, прийшли з прекрасним, тож давня слава Ставків лише примножуватиметься, - підсумував меценат.


Газета «Зоря Полісся», 14 листопада 2014 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар