У четвер 21
серпня 1908 року в повітовому місті Радомислі Київської губернії відбулась
надзвичайно цікава й неординарна для містян подія. Надбанням історії вона стала
завдяки отакій світлині, яка має безпосередній стосунок до того, що у той день
відбувалося.
Атлет,
зображений на фото, стоїть біля театральної афіші, яка сповіщає про
загальнодоступну виставу, анонсовану як «Вечір задоволення і насолод».
Зазначено, що відбуватиметься вона в театрі Радомисля і пропонуватиме глядачам
насичену й різноманітну програму.
У програмі
цього, за сучасною термінологією, шоу були виступи співачки А.Давидової –
виконавиці арій з опер і оперет, дива провінційного фокусника, попурі з пародій
на опери «Кармен», «Демон» та «Паяци».
Головною
родзинкою вистави презентовано номер відомого атлета і борця Г.Сулими, який
вірогідно й рекламує себе на світлині. Він продемонструє радомишлянам силові
вправи та богатирські забави, покаже захопливу гру мускулів, а ще – триматиме
на грудях повний оркестр музик!
Такий вечір задоволень та насолод дарували
містянам київські артисти, які час від часу виступали у популярному тогочасному
розважальному парку Києва, що на французький манер іменувався «Шато-де-Фльор»
(«Замок квітів»), і вдало сполучав сценічні й забавні майданчики. Час
від часу кумири київських сцен, вочевидь, розважали не лише губернську, а й
провінційну публіку, спонукаючи її, крім того, до наслідування звісних і гучних
назв. Хтозна, чи не після цієї вистави невеличкий садок довкола радомисльського
театру містяни подеколи теж почали називати «Шато-де-Фльор». У ньому після
рекламованого дійства, як подано на афіші, мало відбутися народне гуляння.
До речі,
міський театр Радомисля мав офіційну назву «Експрес». Саме так у ту пору
іменували мережу видовищних закладів, що діяли в багатьох містах і поєднували в
собі класичний театр та кінематограф.
У Радомишлі ця
культосвітня споруда, що містилась на теперішній вулиці Міськради на місці
нинішньої панельної двоповерхової «хрущовки», функціонувала до 1962 року, коли
в місті відкрився новий кінотеатр. А «старий» поставили на ремонт, але через
рік він раптово згорів. За офіційною версією – від дитячих пустощів з вогнем.
Насправді ж мало місце розкрадання будматеріалів та інших махінацій під час
ремонту – така собі доволі поширена тодішня корупція, що не поборена нашим
суспільством дотепер.
Колишній театр-кінотеатр у Радомишлі. Світлина 1960-х рр.
Втім і колись,
і зараз його увагу часто-густо відволікають від громадських проблем «хлібом та
видовищами», влаштовуючи не тільки мистецькі, а й політичні «шоу».
Газета «Зоря Полісся», 8 серпня 2025 р.
