Полювання по-радомишльському і з Остапом Вишнею

Поки що немає підтвердженого факту перебування знаного українського гумориста і сміхослова Остапа Вишні в нашому краї чи його родинних зв’язків з ним. Але ще раз наголошу – поки що… А там – хтозна. Адже незбагненні шляхи й дороги великих.

Натомість шанувальників творчості митця на Радомишльщині – хоч греблю гати. Особливо в мисливському середовищі. Бо ж недарма багато цитат з гуморесок видатного українця стали крилатими. Деякі з них з його знаменитих «Мисливських усмішок» проілюстровано тут світлинами радомишльських мисливців середини ХХ століття (у кадрах - А.Лукашенко, А.Христенко, Г.Артьомов, І.Бойко, В.Бурлаченко, М.Семенов, Ю.Тимошенко, В.Дорошенко, О.Пузіков, М.Ковальчук та ін.).

Полювання, як бачите, не якась там легковажна дурничка, не дрібничка, а дуже й дуже поважна справа, особливо для таких громадян, як ми з вами...

«Відкриття охоти»

Всі, розуміється, зразу на гвалт:

— Чому «ружжо», коли насправді — «рушниця»... А як не хочеться, щоб була «рушниця», то вже «ружье», але ж ні в якому разі не «ружжо».

«Рушниця» — правильно. За всіма словниками — «рушниця». Згодний.

І «ружье» — правильно. Згодний. Це по-російськи.

А от мені хочеться, щоб було «ружжо», бо так називав цю річ той дід, що вчив мене колись з неї стріляти.

«Ружжо»

Полюєте, розумiється, ви з собакою, - лягавим улiтку, i з собаками - гончаками восени i взимку.

Для собак берiть харчi, миску, свисток, сурму (для гончакiв), поводок i нагая…

«Екіпіровка мисливця»

Екiпiруйтеся, дорогi товаришi мисливцi!

Не забувайте нiчого, бо в лiсi, чи на озерi, чи на лузi - нiде нiчого не дiстанете: все треба мати з собою!

Нi пера вам нi пуху!

«Екіпіровка мисливця»

  

Качка, як відомо, птах. Вона — літає.

Як її стріляти?

Дуже просто: цільтесь обов'язково в око. І бахкайте.

— Бах! — і в торбу! Бах! — і в торбу.

«Як варити і їсти суп з дикої качки»

Їдете ви компанією, тобто колективом, так чоловіка з п'ять, бо дика качка любить іти в супову кастрюлю з-під колективної праці.

У вагоні (чи на машині) зразу ж ви почуєте:

— Е, чорт! Стопку забув! Ви взяли?

— Взяв!

— Ну, як будемо вкупі, позичите!

«Як варити і їсти суп з дикої качки»

  

Стопки тут таки не видно. А от те, для чого вона призначена, - у лівому нижньому куті світлини.

Тут і починається найцікавіший момент полювання.

Це коли старі, досвідчені ваші товариші по полюванню починають розповідати різні надзвичайні випадки з мисливського життя.

Спільна для всіх мисливських оповідань риса — це те, що всі вони — факти, що все це насправді було, що: «розкажу, то не повірите, але це факт!»

«Як варити і їсти суп з дикої качки»

Мисливцеві, що йому вперше в житті доводиться їхати чи йти полювати вовка, раз і назавжди слід обов'язково запам'ятати стару нашу народну приповідку:

«Не бійсь вовка, — сідай у хаті».

Вовк — хижак і хижак лютий, кровожадливий, — проте боятися його нема чого…

Та хоч вовк, може, й не такий уже сильно полохливий, проте ще раз кажемо:

«Не бійсь вовка!»

Полювати вовка — це для мисливця і честь, і обов'язок…

«Вовк»