Французькі мотиви Ставків

 

Знаний колекціонер, меценат та пошуковець Олексій Шереметьєв ось уже декілька років займається порятунком і відновленням колишнього палацу графів Дуніних-Вонсовичів у Ставках Радомишльської громади. Збудовано його було в кінці XVIII ст. (до речі, цеглини, що перекладалися під час реконструкції стін, марковані 1792 роком) тодішнім володарем Адамом Дуніним-Вонсовичем, що свого часу був шамбеляном (камергером) при дворі польського короля. А от старший син пана Адама – Станіслав, котрий провів у Ставках дитячі та ранні юнацькі роки, – пристав на службу до французького імператора Наполеона Першого Бонапарта, притому був його ординарцем та перекладачем у російській кампанії 1812 року.

Певною мірою саме особлива місія графа Станіслава Дуніна-Вонсовича спонукала Олексія та його команду додати до історичного й мистецького забарвлення ставківського маєтку французьку складову.

Слід зазначити, що наполеоніка займає особливе місце у колекціях звісного «Музею Шереметьєвих». Серед його перлин – одна з коштовних копій із оригіналу посмертної маски Наполеона, що її було зроблено через два дні після його смерті особистим лікарем Франсуа Антомаркі. Не менш цінний артефакт – гіпсовий частково позолочений бюст імператора Бонапарта, виконаний за бронзовим оригіналом італійського скульптора Лоренцо Бартоліні.

Музейні французькі експонати виставлялися в колишньому палаці Дуніних-Вонсовичів під час дійств та фестивалів, що тут влаштовуються. Ставківські маєтності, до того ж, ставали місцем військово-історичних реконструкцій наполеонівських війн, які організовувала громадська організація «Департамент воєнно-культурної антропології».

Втім варті уваги родзинки має й сам мистецький маєток у Ставках. Як розповів музейний фахівець Олексій Руденко, під час відновлювальних робіт у палаці було виявлено деякі елементи архітектурного декору, що свого часу оздоблювали інтер’єри цього «шляхетського гнізда». Серед них – і ось такий гіпсовий плафон розміром 64х38см із барельєфним зображенням грифона: міфічної істоти з тілом лева, крилами й головою орла або іншого хижого птаха.

Грифони були поширеним декоративним мотивом у скульптурі й образотворчому мистецтві античних Греції та Риму. Саме звідти вони «перелетіли» до стилю «ампір», що виявився водночас і вершиною, і завершальним акордом класицизму, де також посіли місце одного з найпопулярніших персонажів при оздобленні творів архітектури, інтер’єрів, декору меблів тощо.

За словами музейника, в барельєфі із грифоном зі Ставків відчувається вплив знаменитих французських майстрів епохи ампіру – Шарля Персьє (1734–1838) та П’єра Франсуа Леонара Фонтена (1762–1853).

І в цьому, з огляду на беззаперечний зв’язок родини Вонсовичів в особі графа Станіслава з Францією, теж проглядається певна закономірність.

А так виглядав колишній палац Дуніних-Вонсовичів у 1975 році, коли в ньому розташовувався дитячий туберкульозний санаторій. 

 

Газета «Зоря Полісся», 19 травня 2023 р.